Лист Федерації роботодавців ПЕК України до Голови Верховної Ради України щодо зауважень та пропозицій до законопроекту № 2233 від 04.10.2019 р. «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії»

26 листопада 2019 року Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України направила лист до Голови Верховної Ради України щодо зауважень та пропозицій до законопроекту № 2233 від 04.10.2019 р. «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Зокрема, в листі зазначається, що згаданий законопроект в запропонованій редакції матиме негативний вплив на енергетику України. Він також погіршує умови роботи на новому ринку електричної енергії, який запрацював після прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії». Для виправлення ситуації Федерація роботодавців ПЕК України запропонувала врахувати у законопроекті поправки, розроблені експертами та членами Федерації.

Разумкову Д.А.

В середині листопада ц. р. заступник Голови Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУПЕК) Сергій Чех ознайомився зі Звітом з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей – щорічним документом, що готується НЕК «Укренерго» на вимогу Закону України «Про ринок електричної енергії».

В середині листопада ц. р. заступник Голови Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУПЕК) Сергій Чех ознайомився зі Звітом з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей – щорічним документом, що готується НЕК «Укренерго» на вимогу Закону України «Про ринок електричної енергії».

Тоді Звіт справив на нього суперечливі враження, особливо вразила його узагальнена оцінка відповідності: «Енергетичну систему України загалом у період 2021-2030 рр., за виключенням деяких років, складно вважати адекватною».

Бажаючи отримати конкретні відповіді і почути пропозиції щодо шляхів забезпечення належного рівня енергетичної безпеки, 21 листопада ц. р. заступник Голови ФРУПЕК взяв участь у відкритому обговоренні Звіту, яке відбулося в НЕК «Укренерго».

Слід зазначити, що доповідь розробника Звіту супроводжувалась демонстрацією графічних матеріалів, які відрізнялися від тих, що були в оприлюдненому раніше документі. Якщо представлену версію Звіту вважати остаточною, то виходить, що учасники відкритого обговорення раніше отримали неостаточну версію. Але і в цьому варіанті збереглися всі недоліки Звіту.

Так, у Звіті перераховані всі наявні проблеми ОЕС України та загрози її сталому розвитку, проте висновки щодо ризиків по базовому сценарію розвитку не систематизовані, а структуровані пропозиції у відповідності до кодексу ОСП – взагалі відсутні. Зокрема, відсутні пропозиції з таких найбільш актуальних та очевидних проблем, як вплив імпорту електроенергії, відсутність ринку допоміжних послуг, необхідність будівництва, реконструкції або модернізації генеруючих потужностей.

Крім того, на кожному з напрямків аналізу, по кожному зі сценаріїв розвитку розробники Звіту кваліфікують сонячні та вітроелектростанції як джерело загрози сталій роботі ОЕС України та як причину значного збільшення цін на електричну енергію у найближчий перспективі. До того ж, питання поставлено у категоричній площині: співіснування атомної і відновлювальної енергетики неможливе. Також стверджується, що генерація з ВДЕ, у разі, якщо її розвиток не стримувати, економічно знищить атомну енергетику. При цьому у Звіті не міститься жодних пропозицій щодо внесення змін в нормативно-правові документи для досягнення компромісу.

Необхідно пам’ятати, що, за прогнозами, у поточному році ВДЕ генерація замістить 2,9 млн тонн вугілля. У 2021 році обсяг заміщення вугілля може досягти 7 млн тонн. Тому постає питання: хіба ми можемо відмовитися від розвитку ВДЕ генерації, маючи дефіцит вугілля в 3,5 млн тонн і собівартість видобутку вугілля, яка значно перевищує світові ціни? А взагалі то, чи можливо забезпечити відповідність генеруючих потужностей у перспективі до 2030р. без ВДЕ генерації? Відповіді на ці питання, як і на багато інших, у Звіті відсутні. Проте, на думку С.М.Чеха, затвердження Звіту – це процес отримання відповідей, а не привід для нових запитань.

Серед іншого, позитивним результатом відкритого обговорення Звіту слід вважати обіцянку розробників доопрацювати документ з урахуванням зауважень та пропозицій, а також провести ще один раунд обговорення.

Згідно з вимогами п. 15 «Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів» (постанова КМУ №373 від 31.05.2017) повідомляємо про початок громадських обговорень Проекту професійного стандарту «Контролер енергонагляду».

Згідно з вимогами п. 15 «Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів» (постанова КМУ №373 від 31.05.2017) повідомляємо про початок громадських обговорень Проекту професійного стандарту «Контролер енергонагляду».

Пропонуємо ознайомитися з Проектом професійного стандарту «Контролер енергонагляду» за посиланням https://drive.google.com/drive/u/0/folders/0B0NFakIubrvrR255UkpSM0F5MVk (файл – КЕН). Зауваження та пропозиції до Проекту професійного стандарту направляти за адресою   frupek@ukr.net  до 25 грудня 2019 року.

 

1.

Найменування організатора розробки профстандарта

ТОВ «ДТЕК»

2.

Розробник

Галузева рада в електроенергетичному комплексі  при Всеукраїнському об’єднанні організації роботодавців «Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України»

3.

Назва професій, для яких розроблено Проекти професійних стандартів

Контролер енергонагляду

4.

Контактні особи

Секретар Галузевої ради:
Анна Кутєпова
моб. +38 (050) 492 99 12
E-mail 
KutepovaAB@dtek.com

Секретар ФР ПЕКУ

Україна, 03680, м. Київ-142, провулок Приладний, буд. 2-А.
тел./факс: (044) 424-85-14

E-mail frupek@ukr.net

5.

Строк подання пропозицій, зауважень

(1 місяць)

до «25» грудня 2019 року

6.

Формат подання пропозицій, зауважень

Електронна  форма

7.

Строк  опублікування  результатів обговорення на сайті (на протязі 1 тижня)

до «02» грудня 2019 року   

 

7 листопада ц. р. заступник Голови Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУПЕК) Сергій Чех був запрошений на прес-конференцію «Як інтереси великого бізнесу можуть загрожувати енергобезпеці», яку проводив керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

7 листопада ц. р. заступник Голови Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУПЕК) Сергій Чех був запрошений на прес-конференцію «Як інтереси великого бізнесу можуть загрожувати енергобезпеці», яку проводив керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

Основним приводом для прес-конференції стали події в Об’єднаній енергосистемі України (ОЕС), що відбулися 5 листопада ц. р.

Як заявив В.Ковальчук, вночі 5-го листопада ц. р. після третьої години внаслідок аномально теплої погоди (невисокого рівня споживання електроенергії) на фоні імпорту електроенергії з РФ в ОЕС України склався значний профіцит потужності. Цього профіциту не можна було позбутися лише розвантаженням теплових енергоблоків, як це передбачено Правилами ринку. Наступним кроком стало обмеження робочої потужності працюючих на той час вітроелектростанцій. Зі слів керівника оператора системи передачі, диспетчер ОЕС України не мав інших можливостей для відновлення належного рівня операційної безпеки.

В процесі оперативного планування на 6 і 7 листопада Оператором системи передачі були вжиті заходи з обмеження імпорту до рівня прийнятного з точки зору дотримання вимог операційної безпеки. А обмеження потужності виробників з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) в наступні дні не відбувалося.

Тверезий погляд на ситуацію, про яку розповів керівник НЕК «Укренерго», відразу дозволяє поставити декілька питань. Чому саме 5 листопада у диспетчера не залишилося інших можливостей для балансування, окрім обмеження потужності вітроелектростанцій, навіть якщо припустити, що це дійсно був єдиний спосіб балансування? Хіба лише у цей день відбулось значне потепління? Ні, 6 і 7 листопада були також нетипово теплими, кажуть навіть про температурні рекорди. Так в чому ж справа?

А справа в тому, що Оператор системи передачі при плануванні режиму на 6 і 7 листопада використав своє право на обмеження імпорту/експорту для дотримання меж операційної безпеки, а 5 листопада він цього не зробив. А чи мав він таке право при оперативному плануванні на добу 5 листопада? Так мав, і повинен був би цим правом скористатися, щоб забезпечити балансування енергосистеми без фінансових втрат, які пов’язані з необхідністю відшкодування втраченого доходу виробникам з ВДЕ відповідно до чинного законодавства.

Так, згідно зі статтею 44 Закону України «Про ринок електричної енергії», у разі встановлення обмежень виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії з метою забезпечення операційної безпеки та безпеки постачання оператор системи передачі або оператор системи розподілу мають надати Регулятору інформацію про такі обмеження із зазначенням заходів, які вони планують здійснити для запобігання таким обмеженням.

Наведена цитата залишає нам можливість сподіватися, що з’ясування причин подій 5 листопада не обмежиться лише прес-конференцією з констатацією фактів. Тут необхідно зробити детальний аналіз причин і обставин, за яких у цей день балансувалася енергосистема України. Суспільство має дізнатися від Регулятора, чи загрожують інтереси великого бізнесу енергобезпеці, та що ж насправді загрожує ОЕС України.

4 листопада 2019 року відбулося друге засідання Комітету паливно-енергетичного комплексу при Федерації роботодавців України (ФРУ).

Головували на засіданні генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов та заступник Голови Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУПЕК) Сергій Чех.

Учасниками засідання стали представники ФРУПЕК, НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго», ГО «Енергетичний омбудсмен», ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго» та інших компаній і організацій.

Окрім вирішення організаційних питань присутні приділили особливу увагу обговоренню реформ у енергетичній сфері. Зокрема, жваву дискусію у аудиторії викликало функціонування нещодавно введеної нової моделі ринку електричної енергії. Були відзначені її позитивні та негативні сторони, а також питання, які заважають назвати новий ринок електричної енергії повноцінним.

Учасники засідання комітету підтримали намір працювати в напрямку відновлення повномасштабного ринку, не змінюючи закон «Про ринок електричної енергії», а поступово повертаючи всіх суб’єктів господарювання до ринкових умов, де критеріями є чесна конкуренція, передбачуваність правил гри та перспектива розвитку бізнесу.

У цьому зв’язку члени комітету – учасники засідання:

— погодились з тим, що питання виконання покладених спеціальних обов’язків для забезпечення соціально значущої функції повинні вирішуватись за рахунок прибутків, що заробляються в державному секторі енергетики;

— висловились за припинення практики продажу нормативних втрат в енергетиці за спеціальними цінами (втричі дешевшими, ніж на ринку);

— підкреслили необхідність законодавчого визначення часового періоду (років), коли будуть скасовані спеціальні обов’язки для учасників ринку (окрім підприємств, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел).

З метою усунення бар’єрів на ринку електричної енергії ФРУПЕК та ФРУ мають використати свої можливості для створення платформи, де відбуватиметься суспільний діалог між учасниками ринку та споживачами, експертами та законодавцями, практиками та державними регуляторами.

 

30.10.2019 заступник Голови Федерації роботодавців ПЕК України Сергій Михайлович Чех виступив у студії телеканалу «НЬЮЗВАН».

30.10.2019 заступник Голови Федерації роботодавців ПЕК України Сергій Михайлович Чех виступив у студії телеканалу «НЬЮЗВАН».

Під час ефіру говорили про формулу «Роттердам+», про обґрунтованість включення до неї витрат на транспортування вугілля з нідерландських портів до України, про те, яким чином формула «Роттердам+» вплинула на український ринок вугілля, наскільки вона допомогла поліпшити ситуацію на вітчизняних державних шахтах, як відбилась на населенні, а також про перспективи вугільної галузі України та реалії нового ринку електричної енергії.

Зокрема, С.М.Чех наголосив, що включення до формули «Роттердам+» витрат на транспортування імпортного вугілля з найбільшого вугільного ринку в Атлантичному регіоні до території України є абсолютно обґрунтованим та відповідає загальноприйнятим ринковим стандартам з формування індикативної ціни на вугілля на певній вугільній біржі. Такий механізм розрахунку є також обґрунтованим з точки зору використання у подальшому прогнозованої індикативної ціни вугілля на оптовому ринку.

Крім того, ціна вугілля, визначена за формулою «Роттердам+», суттєво допомогла у ситуації на державних шахтах, оскільки дозволила значно зменшити обсяги субсидіювання шахт з державного бюджету на покриття витрат собівартості видобутого вугілля. Можна сказати навіть, що вона врятувала українську вугільну галузь, видобуток вугілля не був скорочений.

Не зважаючи на те, що вітчизняні вугільні родовища не є перспективними з точки зору розвитку і забезпечення, держава матиме в них потребу протягом ще декількох десятирічь, оскільки на вугільній енергетиці збудовано фундамент для розвитку інших джерел виробництва електричної енергії.

До того ж, формула «Роттердам+» до цього часу, хоча вже не діє, продовжує виконувати стримуючу функцію від зростання цін, тому що граничні ціни розраховані за підсумками роботи попередніх дев’яти місяців, коли ще закуповувалось вугілля за цією формулою. Тобто формула опосередковано продовжує впливати на ринок. На стримування зростання цін на енергоносії впливає також тенденція до зменшення цін на вугілля на світових ринках, що безпосередньо призводить до зменшення його ціни й в українській енергетиці.

Разом з тим, формула «Роттердам+» жодним чином не вплинула на розміри тарифів для населення, оскільки вона застосовувалась лише для визначення тарифів на електричну енергію для юридичних осіб. Відповідно до методології, яку застосовував регулятор, тарифи для населення регулювались у інший спосіб, зокрема, використовувалась практика перехресного субсидіювання, що негативно позначалось на ринку в цілому. Нова модель ринку електричної енергії передбачає, зокрема, поступове встановлення тарифів для населення на ринковому рівні.

Говорячи про перспективи вугільної галузі України, С.М.Чех підкреслив, що остання не має перспектив з точки зору збільшення видобутку чи відкриття нових шахт. Проте ми маємо відпрацювати всі наявні запаси вугілля – в цьому має полягати розумна державна політика.

Наприкінці розмови С.М.Чех висловив думку, що сьогодні ринок електричної енергії звужений та спотворений — саме через спосіб виконання закону про новий ринок електроенергії.  Зокрема, Енергоатом та Укргідроенерго, виконуючи соціально значущі функції, продають електроенергію по фіксованим цінам не на загальному ринку, а певним отримувачам, що не відповідає ринковим принципам. Тобто ці компанії виведені з ринку, що не стимулює їх розвиток, модернізації тощо. Таким чином, реформа ринку електричної енергії наразі є ще далекою до завершення.

Детальніше: https://www.youtube.com/watch?v=61ItWawiMYM