7 листопада ц. р. заступник Голови Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУПЕК) Сергій Чех був запрошений на прес-конференцію «Як інтереси великого бізнесу можуть загрожувати енергобезпеці», яку проводив керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

7 листопада ц. р. заступник Голови Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУПЕК) Сергій Чех був запрошений на прес-конференцію «Як інтереси великого бізнесу можуть загрожувати енергобезпеці», яку проводив керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

Основним приводом для прес-конференції стали події в Об’єднаній енергосистемі України (ОЕС), що відбулися 5 листопада ц. р.

Як заявив В.Ковальчук, вночі 5-го листопада ц. р. після третьої години внаслідок аномально теплої погоди (невисокого рівня споживання електроенергії) на фоні імпорту електроенергії з РФ в ОЕС України склався значний профіцит потужності. Цього профіциту не можна було позбутися лише розвантаженням теплових енергоблоків, як це передбачено Правилами ринку. Наступним кроком стало обмеження робочої потужності працюючих на той час вітроелектростанцій. Зі слів керівника оператора системи передачі, диспетчер ОЕС України не мав інших можливостей для відновлення належного рівня операційної безпеки.

В процесі оперативного планування на 6 і 7 листопада Оператором системи передачі були вжиті заходи з обмеження імпорту до рівня прийнятного з точки зору дотримання вимог операційної безпеки. А обмеження потужності виробників з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) в наступні дні не відбувалося.

Тверезий погляд на ситуацію, про яку розповів керівник НЕК «Укренерго», відразу дозволяє поставити декілька питань. Чому саме 5 листопада у диспетчера не залишилося інших можливостей для балансування, окрім обмеження потужності вітроелектростанцій, навіть якщо припустити, що це дійсно був єдиний спосіб балансування? Хіба лише у цей день відбулось значне потепління? Ні, 6 і 7 листопада були також нетипово теплими, кажуть навіть про температурні рекорди. Так в чому ж справа?

А справа в тому, що Оператор системи передачі при плануванні режиму на 6 і 7 листопада використав своє право на обмеження імпорту/експорту для дотримання меж операційної безпеки, а 5 листопада він цього не зробив. А чи мав він таке право при оперативному плануванні на добу 5 листопада? Так мав, і повинен був би цим правом скористатися, щоб забезпечити балансування енергосистеми без фінансових втрат, які пов’язані з необхідністю відшкодування втраченого доходу виробникам з ВДЕ відповідно до чинного законодавства.

Так, згідно зі статтею 44 Закону України «Про ринок електричної енергії», у разі встановлення обмежень виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії з метою забезпечення операційної безпеки та безпеки постачання оператор системи передачі або оператор системи розподілу мають надати Регулятору інформацію про такі обмеження із зазначенням заходів, які вони планують здійснити для запобігання таким обмеженням.

Наведена цитата залишає нам можливість сподіватися, що з’ясування причин подій 5 листопада не обмежиться лише прес-конференцією з констатацією фактів. Тут необхідно зробити детальний аналіз причин і обставин, за яких у цей день балансувалася енергосистема України. Суспільство має дізнатися від Регулятора, чи загрожують інтереси великого бізнесу енергобезпеці, та що ж насправді загрожує ОЕС України.

4 листопада 2019 року відбулося друге засідання Комітету паливно-енергетичного комплексу при Федерації роботодавців України (ФРУ).

Головували на засіданні генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов та заступник Голови Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУПЕК) Сергій Чех.

Учасниками засідання стали представники ФРУПЕК, НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго», ГО «Енергетичний омбудсмен», ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго» та інших компаній і організацій.

Окрім вирішення організаційних питань присутні приділили особливу увагу обговоренню реформ у енергетичній сфері. Зокрема, жваву дискусію у аудиторії викликало функціонування нещодавно введеної нової моделі ринку електричної енергії. Були відзначені її позитивні та негативні сторони, а також питання, які заважають назвати новий ринок електричної енергії повноцінним.

Учасники засідання комітету підтримали намір працювати в напрямку відновлення повномасштабного ринку, не змінюючи закон «Про ринок електричної енергії», а поступово повертаючи всіх суб’єктів господарювання до ринкових умов, де критеріями є чесна конкуренція, передбачуваність правил гри та перспектива розвитку бізнесу.

У цьому зв’язку члени комітету – учасники засідання:

— погодились з тим, що питання виконання покладених спеціальних обов’язків для забезпечення соціально значущої функції повинні вирішуватись за рахунок прибутків, що заробляються в державному секторі енергетики;

— висловились за припинення практики продажу нормативних втрат в енергетиці за спеціальними цінами (втричі дешевшими, ніж на ринку);

— підкреслили необхідність законодавчого визначення часового періоду (років), коли будуть скасовані спеціальні обов’язки для учасників ринку (окрім підприємств, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел).

З метою усунення бар’єрів на ринку електричної енергії ФРУПЕК та ФРУ мають використати свої можливості для створення платформи, де відбуватиметься суспільний діалог між учасниками ринку та споживачами, експертами та законодавцями, практиками та державними регуляторами.

 

30.10.2019 заступник Голови Федерації роботодавців ПЕК України Сергій Михайлович Чех виступив у студії телеканалу «НЬЮЗВАН».

30.10.2019 заступник Голови Федерації роботодавців ПЕК України Сергій Михайлович Чех виступив у студії телеканалу «НЬЮЗВАН».

Під час ефіру говорили про формулу «Роттердам+», про обґрунтованість включення до неї витрат на транспортування вугілля з нідерландських портів до України, про те, яким чином формула «Роттердам+» вплинула на український ринок вугілля, наскільки вона допомогла поліпшити ситуацію на вітчизняних державних шахтах, як відбилась на населенні, а також про перспективи вугільної галузі України та реалії нового ринку електричної енергії.

Зокрема, С.М.Чех наголосив, що включення до формули «Роттердам+» витрат на транспортування імпортного вугілля з найбільшого вугільного ринку в Атлантичному регіоні до території України є абсолютно обґрунтованим та відповідає загальноприйнятим ринковим стандартам з формування індикативної ціни на вугілля на певній вугільній біржі. Такий механізм розрахунку є також обґрунтованим з точки зору використання у подальшому прогнозованої індикативної ціни вугілля на оптовому ринку.

Крім того, ціна вугілля, визначена за формулою «Роттердам+», суттєво допомогла у ситуації на державних шахтах, оскільки дозволила значно зменшити обсяги субсидіювання шахт з державного бюджету на покриття витрат собівартості видобутого вугілля. Можна сказати навіть, що вона врятувала українську вугільну галузь, видобуток вугілля не був скорочений.

Не зважаючи на те, що вітчизняні вугільні родовища не є перспективними з точки зору розвитку і забезпечення, держава матиме в них потребу протягом ще декількох десятирічь, оскільки на вугільній енергетиці збудовано фундамент для розвитку інших джерел виробництва електричної енергії.

До того ж, формула «Роттердам+» до цього часу, хоча вже не діє, продовжує виконувати стримуючу функцію від зростання цін, тому що граничні ціни розраховані за підсумками роботи попередніх дев’яти місяців, коли ще закуповувалось вугілля за цією формулою. Тобто формула опосередковано продовжує впливати на ринок. На стримування зростання цін на енергоносії впливає також тенденція до зменшення цін на вугілля на світових ринках, що безпосередньо призводить до зменшення його ціни й в українській енергетиці.

Разом з тим, формула «Роттердам+» жодним чином не вплинула на розміри тарифів для населення, оскільки вона застосовувалась лише для визначення тарифів на електричну енергію для юридичних осіб. Відповідно до методології, яку застосовував регулятор, тарифи для населення регулювались у інший спосіб, зокрема, використовувалась практика перехресного субсидіювання, що негативно позначалось на ринку в цілому. Нова модель ринку електричної енергії передбачає, зокрема, поступове встановлення тарифів для населення на ринковому рівні.

Говорячи про перспективи вугільної галузі України, С.М.Чех підкреслив, що остання не має перспектив з точки зору збільшення видобутку чи відкриття нових шахт. Проте ми маємо відпрацювати всі наявні запаси вугілля – в цьому має полягати розумна державна політика.

Наприкінці розмови С.М.Чех висловив думку, що сьогодні ринок електричної енергії звужений та спотворений — саме через спосіб виконання закону про новий ринок електроенергії.  Зокрема, Енергоатом та Укргідроенерго, виконуючи соціально значущі функції, продають електроенергію по фіксованим цінам не на загальному ринку, а певним отримувачам, що не відповідає ринковим принципам. Тобто ці компанії виведені з ринку, що не стимулює їх розвиток, модернізації тощо. Таким чином, реформа ринку електричної енергії наразі є ще далекою до завершення.

Детальніше: https://www.youtube.com/watch?v=61ItWawiMYM