Мінекономрозвитку визначив 8 бірж для торгівлі вугіллям

Мінекономрозвитку проведено конкурс з відбору товарних бірж для організації та проведення електронних біржових торгів з купівлі-продажу вугільної продукції. Про це йдеться у повідомленні міністерства.

За результатами конкурсу переможцями визначені: товарна біржа \»Перспектива-Коммодіті\», Українська енергетична біржа, ТОВ \»Українська універсальна біржа\», товарна біржа \»Київська агропромислова біржа\», товарна біржа \»Катеринославська\», Донецька товарна біржа, товарна біржа \»ІННЕКС\», товарна біржа \»Контрактовий дім УМВБ\».

\»Товарні біржі, визнані переможцями, протягом трьох місяців з дати оприлюднення міністерством інформації про результати конкурсу проводять тестові електронні біржові торги з купівлі-продажу вугільної продукції\», — сказано у повідомленні.

Нагадаємо, уряд розпорядженням № 1070-р від 26 жовтня 2011 року схвалив концепцію переходу на біржову форму продажу вугілля. Критеріями для відбору бірж були зареєстрований і сплачений статутний капітал, технічні можливості торговельних систем і програмно-апаратних комплексів, досвід роботи біржі, розмір плати за послуги.

Стан забезпечення побутовим паливом вуглеотримувачів діючих вугледобувних підприємств відповідно до статті 43 Гірничого закону України.

У 2012 році по вугледобувних підприємствах, що належать до сфери управління Міненерговугілля, налічується 104,5 тис. осіб, яким необхідно вивезти 573,2 тис. тонн вугілля на побутові потреби.

Фактично, станом на 19.10.2012, вугледобувними підприємствами вивезено 566,2 тис. тонн палива на побутові потреби (98,8% від річної потреби) і забезпечено 104,5 тис. осіб вуглеотримувачів (100% від річної потреби).

Згідно з планом на жовтень місяць вугледобувними підприємствами заплановано вивезти 31,9 тис. тонн вугілля і забезпечити 9 тис. вуглеотримувачів.

За жовтень п.р. (станом на 19.10.2012) вивезено 25,9 тис. тонн палива на побутові потреби (81,4% від місячної потреби) і забезпечено 8,4 тис. вуглеотримувачів (93,9% від потреби на місяць).

Завдяки модернізації виробництва на шахтах центрального району Донбасу зріс рівень механізації очисних робіт

17 жовтня в у Горлівці (Донецька обл.) відбулася розширена нарада за участю керівників вугледобувних підприємств, фахівців та представників трудових колективів шахт центрального району Донбасу (ЦРД) із виконання галузевої програми механізації та енергозбереження на шахтах крутого падіння на 2012-2015 рр. Галузева програма була розроблена за дорученням Міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка.

Перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Попович та перший заступник голови Донецької облдержадміністрації Сергій Дергунов заслухали звіти керівників державних підприємств «Артемвугілля», «Дзержинськвугілля», «Орджонікідзевугілля» про хід реалізації заходів програми, обговорили проблеми та перспективи розвитку шахт.

На нараді зазначалося, що завдяки впровадженню Міненерговугіллям програми модернізації та здійсненню державного фінансування придбання щитових агрегатів і комбайнів зріс рівень механізації очисних робіт. Також на вуглевидобувних підприємствах активізувався процес переоснащення підготовчих вибоїв і реального зниження енергоспоживання.

16 жовтня 2012 року Верховною Радою України ухвалено зміни до державного бюджету на 2012 рік у частині збільшення на 1,45 млрд. грн. коштів на технічне переозброєння вугледобувних підприємств, які дозволять активізувати процеси механізації очисних робіт на шахтах ЦРД за рахунок придбання гірничої техніки нового технічного рівня.

У найближчій перспективі також завершення будівництва комплексу вертикальних скіпових стволів на шахтах «Єнакіївська» та «Ольховатська», головного водовідливу на шахті «Вуглегірська», будівництво горизонту 910 м з промисловими запасами вугілля 5 млн. тонн на шахті «Торецька».

Цього ж дня у Горлівці на шахті імені В.І.Леніна введено в експлуатацію технічний комплекс горизонту 1190 м. Завдяки цьому шахта отримала можливість відпрацювання нового горизонту із запасами коксівного вугілля понад 8 млн. тонн. Це дозволить продовжити термін служби підприємства на 25 років і створити додатково понад 1000 робочих місць.

Верховна Рада збільшила на 1,51 млрд. грн. видатки на технічне переоснащення та охорону праці на вугледобувних підприємствах

Верховна Рада України на засіданні 16 жовтня 2012 року ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» щодо збільшення видатків на технічне переоснащення та охорону праці на вугледобувних підприємствах.

За ухвалення Закону в цілому проголосували 267 депутатів.

Закон передбачає збільшення видатків на технічне переоснащення та охорону праці на вугледобувних підприємствах за бюджетною програмою КПКВК 1101200 «Державна підтримка будівництва вугле- та торфодобувних підприємств, технічне переоснащення зазначених підприємств, у тому числі через механізм здешевлення та погашення кредитів, а також виконання програми реновації гірничошахтного обладнання» на 1 450,0 млн. гривень.

Також передбачено збільшення на 60,0 млн. гривень бюджетних видатків на заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах за бюджетною програмою КПКВК 1101160 «Заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах, а саме оснащення новітніми приладами контролю за параметрами шахтної атмосфери та засобами контролю дегазації».

Виділення коштів буде сприяти технічному переоснащенню вугледобувних підприємств та збільшенню обсягів видобутку вугілля, а також забезпечить підвищення безпеки праці шахтарів на вугледобувних підприємствах.

Українці перемогли в двох номінаціях Міжнародних змагань гірничорятувальників

   Українські команди перемогли в двох номінаціях VIII Міжнародних змагань гірничорятувальників, що відбулись в спеціалізованому виставковому центрі «Експодонбас» в Донецьку з 9 по 14 вересня 2012 року.

   Основним завданням змагань був обмін досвідом гірничорятувальної справи та підвищення професіоналізму гірничорятувальників.

   Організаторами змагань виступили Міжнародна рятувальна асоціація, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Донецька міська рада, Донецький завод гірничорятувальної апаратури, Державна воєнізована гірничорятувальна служба України.

   Підготовка та проведення VIII Міжнародних змагань гірничорятувальників знаходились на особистому контролі у Міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойка.

   «Я переконаний, що VIII Міжнародні змагання гірничорятувальників дозволять всім учасникам збагатитися досвідом і знаннями гірничорятувальної справи, адже всіх рятувальників у світі об\’єднує одна загальна і благородна мета – це порятунок людей, що потрапили в біду, і ефективна ліквідація аварій», — передав вітання учасникам змагань Юрій Бойко.

   Хоча в Україні подібні змагання проводилися вперше, вони стали найбільш представницькими і масштабними порівняно з попередніми, що відбулись в Австралії, Китаї, Польщі та США.

   Загалом у змаганнях в Донецьку взяли участь 26 команд з 13 країн світу, в тому числі з Польщі, Канади, Китаю, Австралії, Росії, Індії, Казахстану, Румунії, Монголії, Словаччини, Туреччини, В\’єтнаму та України. Загальна чисельність іноземних делегацій становила понад 350 осіб.

   Україну на змаганнях представляли команди Оперативного (м. Донецьк), 6-го (м. Торез) і 5-го (м. Красний Луч) воєнізованих гірничорятувальних загонів, які є кращими за підсумками змагань серед всіх підрозділів ДВГРС України.

   У місці проведення змагань змонтували 12 полігонів, 4 з яких імітують гірничі виробки шахт, загальною протяжністю 1080м. Змагання гірничорятувальників проходили за чотирма видами, їх оцінювали відповідно до міжнародних правил.

   Зокрема, в змаганнях з проведення розвідки гірничих виробок з метою виявлення людей, надання їм допомоги і ліквідації пожежі перемогла команда Оперативного 5-го воєнізованого гірничорятувального загону (м. Красний Луч). Друге місце посіла команда з Австралії North Wambo Mine, а третє — Davik Dimond Mines з Канади.

   В змаганнях з надання невідкладної медичної допомоги потерпілому також перемогла команда Оперативного 5-го воєнізованого гірничорятувального загону (м. Красний Луч). Друге місце посіла команда Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону (м. Донецьк). Третє місце посіла команда Black Gold з Польщі (Poludniowy Koncern Weglowy S.A.).

   В змаганнях з визначення несправності гірничорятувальної техніки (респіратор Р30) перемогла польська команда Black Gold (Poludniowy Koncern Weglowy S.A.). Команда Оперативного 5-го воєнізованого гірничорятувального загону (м. Красний Луч) посіла друге місце. Третє місце посів Кемеровський воєнізований гірничорятувальний загін (Росія). В цьому ж виді змагань, але з респіратором BG-4 перемогла команда з Китаю SDIC Xinji Energy Company. Друге та третє місця посіли команди з Польщі Black Gold (Poludniowy Koncern Weglowy S.A.) та KGHM (White Eagles).

   В змаганнях з вирішення інженерної задачі з вибору способу ліквідації аварії перемогла канадська команда BHP Billiton EKATI Mine. Друге місце посіли українці – команда Оперативного 6-го воєнізованого гірничорятувального загону (м. Торез). Команда Xstrata Oaky No1 з Австралії посіла третє місце.

З початку року заробітна плата працівників держпідприємств вугільної галузі виросла на 13-16%

   На державних підприємствах вугільної промисловості України продовжує зростати розмір заробітної плати. Так, середня заробітна плата працівників за підсумками роботи за серпень поточного року склала 5787,3 грн. (зростання у порівнянні з січнем 2012 р. становить 793,2 гривні, або 15,9 %). Середня заробітна плата гірничих робітників очисних забоїв у порівнянні з січнем зросла на 1007,7 гривні, або 13,2% до 8630,4 грн. Заробітна плата прохідників у серпні в середньому складала 7932,7 грн., що на 1006,5 гривень, або 14,5% більше, аніж у січні 2012 р.

   Варто зазначити, що перерахунок тарифних ставок та посадових окладів працівникам та службовцям державних вугледобувних підприємств протягом поточного року здійснювався тричі:

— з 01.04.2012 із розрахунку мінімальної заробітної плати 985 гривень;

— з 01.06.2012 із розрахунку мінімальної заробітної плати 1004 гривні;

— з 01.07.2012 із розрахунку мінімальної заробітної плати 1073 гривні.

   З 01 жовтня 2012 планується здійснення чергового перерахунку тарифних ставок та посадових окладів працівникам та службовцям діючих державних вугледобувних підприємств, розрахованих виходячи із законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати 1094 гривні. Впровадження нових умов оплати праці забезпечить зростання тарифних ставок та посадових окладів працівників вугледобувних підприємств на 2%.

   Міненерговугілля завчасно надало доручення генеральним директорам підприємств розробити та запровадити заходи щодо вишукування додаткових коштів для перерахунку тарифних ставок та посадових окладів.

Стан (2009-2012р.р.) та перспективи розвитку вугільної промисловості до 2022 року

Стан (2009-2012р.р.) та перспективи розвитку вугільної промисловості до 2022 рокуСтан (2009-2012р.р.) та перспективи розвитку вугільної промисловості до 2022 року

Вугільна промисловість України відіграє особливу роль у забезпеченні стабільного поточного функціонування і розвитку національної економіки. Вона об’єктивно створює основи енергетичної безпеки держави і експортного потенціалу її металургійної промисловості. Проте через повільне та суперечливе реформування державний сектор галузі роками знаходиться в стані стагнації, використовуючи при цьому багатомільярдні ресурси бюджетної державної підтримки. В останні десять років загальний обсяг видобутку вугілля в Україні характеризується вкрай низькою стабільністю і коливається в межах 72-82 млн. тонн на рік. За період, що пропонується для розгляду і аналізу (2009-2012 р.р.), відмічається зростання вуглевидобутку в цілому з 72,3 млн. тонн у 2009 р. до 75,2 млн. тонн у 2010р. і майже 82,0 млн. тонн у 2011 році. При цьому на шахтах державного сектора відбувалося падіння обсягів видобутку у 2009 і 2010 р.р. на 10,6% і 9,2% відповідно. У 2011 р. тут вуглевидобуток збільшився на 3 млн. тонн (8,5%) та склав понад 38,4 млн. тонн – тобто досяг рівня 2009 року. У 2012 р. державні підприємства планують забезпечити видобуток 25,1 млн. тонн вугілля (без урахування ДП «Ровенькиантрацит» та ДП «Свердловантрацит», які передано у концесію). Перед ними поставлено завдання – підвищити рівень цього видобутку на 10%. Проте зазначене потребує відповідних державних або недержавних інвестиційних ресурсів на технічне переоснащення. Саме у цьому питанні вугільні шахти, які входять у сферу управління Міненерговугілля, мають великі труднощі.

Загалом інвестиційна привабливість державних шахт суттєво знижується через вкрай низький рівень їх виробничо-господарської діяльності. Так, збитки від випуску товарної вугільної продукції державними вугільними підприємствами у 2009 р. (без урахування коштів держпідтримки) склали 7045,3 млн. грн., у 2010 р. – 7093,3 млн. грн. і у 2011 р. – 8888,4 млн. гривень. Таким чином за три останніх роки вони збільшилися майже на 26,2%. У ситуації, що склалася, держава вимушена за рахунок бюджетних коштів частково покривати витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції. При цьому обсяги такої підтримки мають сталу тенденцію до істотного збільшення. У 2011 р. при видобутку вугілля на рівні 38,4 млн. тонн вона склала 6,7 млрд.грн. проти 4,7 млрд.грн. для аналогічного вуглевидобутку у 2009 р., або зросла на 42%. Держава здійснює бюджетну підтримку шахт Міненерговугілля і по деяким іншим напрямкам їх поточного функціонування і розвитку. В цілому зазначені асигнування у минулому році склали майже 10,5 млрд.грн. і збільшилися проти 2010р. на 36%.

В існуючій збитковості державного сектора вугільної промисловості України слід виділяти дві складові. Перша зумовлена недоотриманням доходу від реалізації вугілля на внутрішньому ринку через встановлені занижені ціни заради підтримки конкурентоспроможності практично всіх галузей економіки (в першу чергу електроенергетики та чорної металургії – основних споживачів дешевого вугілля, а також галузей, що споживають дешевшу електроенергію та метал); друга складова збитковості формується безпосередньо на вугледобувних підприємствах. Економічний аналіз збитковості шахт свідчить, що вона утворюється під одночасним впливом багатьох факторів як об’єктивного характеру (складність гірничо-геологічних умов, низька якість запасів вугілля тощо), так і суб’єктивного (низький технологічний рівень виробництва, неефективне управління, цінові диспропорції).

Тому розвиток вітчизняної вугільної промисловості має бути спрямований на підвищення конкурентоспроможних обсягів видобутку вугілля для забезпечення необхідного рівня енергетичної безпеки держави, експортного потенціалу металургійної промисловості, а також – потреб комунально-побутових споживачів і населення. За експертними оцінками фахівців галузі, а також прогнозами у науково-технічній та економічній літературі досягнення зазначеної мети розвитку вугледобувного виробництва в Україні може бути забезпечено при видобутку у 2022 р. 100-115 млн. тонн вугілля. Для цього у програмі розвитку галузі необхідно передбачити:
• прискорення реструктуризації та кардинальне підвищення технічного рівня і розвитку шахтного фонду на базі реконструкції гірничого господарства шахт, будівництва нових виробничих потужностей, інноваційної модернізації, технічного переоснащення вугледобувних підприємств, що забезпечуть перехід на новий техніко-технологічний рівень виробництва;
• підвищення рівня використання виробничих потужностей;
• приведення якості вугільної продукції до конкуренто-спроможного рівня;
• подальше ефективне роздержавлення вугледобувних підприємств (приватизація, передача в оренду чи концесію, державно-приватне партнерство);
• впровадження ринкових механізмів фінансового забезпечення поточного функціонування і розвитку шахт з метою стимулювання залучення недержавних інвестицій у галузь і досягнення сучасних параметрів ефективності відпрацювання вугільних родовищ;
• лібералізацію ринку вугілля зі створенням системи цінових індикаторів;
• приведення якості трудового потенціалу у відповідність до нового техніко-технологічного рівня виробництва шляхом цільової підготовки та перепідготовки робітників і спеціалістів потрібного фаху та менеджерів;
• реформування системи управління державним сектором вугільної промисловості через розмежування функцій державного регулювання і господарського управління;
• посилення регуляторної ролі держави у функціонуванні підприємств в галузі незалежно від форми власності.

Материал выступления С.В. Янко на Пленуме ЦК Профсоюза работников угольной промышленности

Материал выступления С.В. Янко на Пленуме ЦК Профсоюза работников  угольной промышленности

Материал выступления С.В. Янко на Пленуме ЦК Профсоюза работников угольной промышленности
Материал выступления С.В. Янко на Пленуме ЦК Профсоюза работников
угольной промышленности

г. Киев, 28 мая 2012 г.

Уважаемые коллеги!

Рассмотрение на сегодняшнем Пленуме ЦК профсоюза итогов выполнения Отраслевого соглашения с участием представителей Минэнергоугля, профсоюзов и отраслевого объединения организаций работодателей угольной промышленности – это конкретное подтверждение углубления и развития в нашей стране социального диалога на равноправной трехсторонней основе при решении социально-экономических проблем. Европейская традиция трипартизма все более проникает в сферу практической деятельности государственных органов управления, профсоюзов и работодателей.
Анализируя уровень выполнения заданий, предусмотренных так называемой «малой отраслевой конституцией», каковой по сути является Отраслевое соглашение, в отведенное мне время считал бы необходимым остановиться на следующем.

При составлении Отраслевого соглашения между Министерством угольной промышленности Украины, другими государственными органами, собственниками (объединениями собственников), которые функционировали в угольной отрасли, и профсоюзами ещё в 2007 году в разделе «Сфера действия Соглашения» было определено: «Минуглепром и Предприятия с участием Профсоюзов будут содействовать образованию отраслевого объединения работодателей угольной промышленности независимо от форм собственности».
Прошло уже более пяти лет с того времени. Что же сделано по этому вопросу?

Решены ряд ключевых организационных вопросов. В частности: разработана структура, утверждены руководящие органы, а также Устав объединения, который зарегистрирован в Министерстве юстиции Украины. В четырех угледобывающих регионах созданы областные организации – Донецкая, Луганская, Волынская и Львовская. В состав объединения вошло 50 крупных предприятий отрасли с численностью 230 тысяч трудящихся. Оно также является членом международной организации «Европейская ассоциация угля и лигнитов» (EURACOAL). В марте т.г. в Брюсселе на заседании технического совета наша делегация презентовала проект «Технология освоения глубоко залегающих угольных месторождений». Мы занимаемся не только наработками на перспективу. В настоящее время объединение активно участвует в экспертизе отдельных нормативно-правовых актов по вопросам развития угольной отрасли. С целью усиления этой работы предлагаем в каждой организации работодателей сформировать из числа высококвалифицированных специалистов группы экспертов по наиболее важным проблемам.

Работники нашего объединения также представляют угольщиков в наблюдательных советах и правлениях фондов социального страхования; комиссиях и рабочих группах, занимающихся разработкой норм Таможенного и Налогового кодексов Украины, подготовки Генерального и Отраслевого соглашения на новый срок. Совместно с Федерацией работодателей Украины мы отрабатываем совместную позицию по защите интересов отечественного производителя.

К сожалению, нам до сих пор не удалось привлечь в состав объединения все предприятия и организации отрасли независимо от форм собственности. Считаем, что решение этой проблемы является серьезным резервом в усилении нашей дальнейшей работы.

Что касается выполнения других заданий Отраслевого соглашения, то они, как отмечалось в докладах, реализованы примерно на 90%. На полное выполнение некоторых из них, особенно социальной направлености, средств, как всегда, не хватает. С этим можно согласиться, а можно и подискутировать. Спрашивается: какие дополнительные финансовые ресурсы ещё необходимо задействовать, чтобы своевременно обеспечить наших трудящихся бытовым топливом согласно действующим нормам? Возможно угля нет? Так по состоянию на 1 мая с.г. на складах шахт его скопилось почти 4,2 млн.тонн, в том числе на государственных – 2,2 млн.тонн. Бери – не хочу. Стыд и позор, когда шахтер, добывающий уголь, и его семья живут в неотапливаемом помещении. Кроме того, имеют место нередкие случаи, когда шахтеры, особенно перешедшие на заслуженный отдых с действующих, а также ликвидируемых предприятий отрасли, вообще не получают бытовое топливо или компенсацию за него в соответствии со статьей 43 Горного закона Украины. Эти крайне позорные явления недопустимы.

Или вопросы безопасного ведения горных работ. По данным Минэнергоугля, только в первом квартале с.г. на шахтах Украины было травмировано 972 человека, 42 из них – смертельно. Кстати, за этот период было травмировано 53 инженерно-технических работника, в том числе два – смертельно. То есть те специалисты, которые должны следить за охраной труда. При этом в целом по отрасли количество смертельных случаев на 1 млн.тонн добычи угля составило 1,9; на госпредприятиях – 3,3 и увеличилось по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 38%. В тоже время, к примеру, в Китае этот коэффициент составляет 0,5. Такой же уровень в России, а в Польше – 0,1; в США – 0,03; в Австралии – 0,01.

Видимо, одной из причин высокого травматизма является крайне неудовлетворительная организация труда и неуправляемый режим работы угольных предприятий. Ведь в последнее время они работают по добыче угля 365-366 дней в году. Даже в довоенное, военное и послевоенное время шахты работали по добыче угля не более 360 дней. В праздничные дни (1 января, 1 и 2 мая, 7 и 8 ноября и 5 декабря) они не работали. Кстати, в 60-е, 70-е и 80-е годы истекшего века шахты не только в праздничные, но и в воскресные дни не работали по добыче угля. На них производились капитальные и профилактические ремонты. Это была одна из мер, способствующая ежегодному росту объемов добычи угля и снижению производственного травматизма. Сегодня о таком рациональном режиме работы угольных предприятий просто забыли. Так, за истекшие 4 месяца текущего года среднесуточная добыча угля по всем шахтам Украины составила 217 тыс.тонн. В позапрошлое воскресенье (20 мая) она была 217,4 тыс.тонн, то есть нет разницы между выходными и рабочими днями. Поэтому не случайно у нас допускаются крупные аварии, не имеющие аналогов в мировой практике угледобычи. К примеру, разрушение башенного копра.

Нельзя считать нормальным и то, что мы только говорим о переводе теплоэлектростанций и теплоэлектроцентралей на сжигание в их топках угля вместо дорогостоящего импортируемого газа. Но разговоры продолжаются из года в год, а положение не меняется. Разве допустимо, чтобы угледобывающие предприятия останавливали из-за отсутствия спроса на их продукцию, неся при этом колоссальные убытки из-за условно постоянных расходов (вентиляция, водоотлив и т.д.). Видимо службы ГП «Уголь Украины», а также сбытовые организации негосударственных угледобывающих предприятий в данном вопросе много недорабатывают.

В связи с этим считаю особо важным определиться, в конце концов, с балансом необходимого в стране топлива и, прежде всего угля. Нельзя считать нормальным, когда на складах шахт накапливаются сверхдопустимые объемы угля, качество которого ежедневно снижается; нередко происходит его самовозгорание, с вытекающими отсюда последствиями.

Хотел бы также сказать несколько слов о себестоимости и цене на угольную продукцию. В министерском обзорнике основных показателей работы угольных предприятий за январь-апрель с.г. значится: себестоимость одной тонны товарной угольной продукции по всем угольным предприятиям Украины составляет 985 грн., по государственным – 1309 гривен. В тоже время цена одной тонны товарной продукции в оптовых ценах составляет, соответственно, 588 и 632 гривны. То есть себестоимость в среднем в 1,5-2,0 раза выше цены. Только одно предприятие, как видно из обзорника, — шахта Краснолиманская, отгружает угольную продукцию по цене, превышающей себестоимость на 5 гривен. А почему? Да потому, что шахты покупают материалы, оборудование и запасные части к нему по заоблачным ценам, а отгружают угольную продукцию по фиксированным. Никто, кроме шахтеров, не хочет работать себе в убыток.

В связи с этим, экономическим службам как Министерства, так и угольных предприятий есть над чем поработать. Почему-то за 1000 м3 газа платим более 500 долларов США, а за уголь, равноценной калорийности, в 2-2,5 раза меньше. Абсурд!
И вообще я считаю, что в этом зале присутствуют те, от кого зависит если не всё, то многое, чтобы задания, предусмотренные нашей, как я её уже называл «малой отраслевой конституцией», не только выполнялись, но и перевыполнялись с целью более полного удовлетворения материальных и моральных потребностей шахтерских коллективов.

Спасибо за внимание!

Прес-конференція “Безпечні умови праці – життя і здоров’я працівників”

3 жовтня 2012 року, за участі керівництва та експертів Федерації роботодавців України відбудеться прес-конференція “Безпечні умови праці – життя і здоров’я працівників”. Початок прес-конференції об 11.40.

В рамках заходу буде проведено прес-тур на АТ “Ветропак Гостомельський склозавод”, де буде відбуватись ознайомлення журналістів з виробничою діяльністю та організацією системи управління охороною праці на підприємстві. З програмою прес-туру можна ознайомитись тут

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ «Укрвуглероботодавці»

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ «Укрвуглероботодавці»ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ «Укрвуглероботодавці»

Затверджено Радою об’єднання
«Укрвуглероботодавці»
25 червня 2012 р. № 32/65

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ
Всеукраїнського галузевого об’єднання організацій роботодавців вугільної промисловості «Укрвуглероботодавці»
на 2012-2013 роки

ОЗНАЙОМИТИСЬ