Про стан та перспективи соціально-економічного

розвитку України на 2015-2016 роки у контексті

започаткованих реформ та курсу держави на євроінтеграцію

Заслухавши інформацію сторін з питання першого порядку денного засідання «Про стан та перспективи соціально-економічного розвитку України на 2015-2016 роки у контексті започаткованих реформ та курсу держави на євроінтеграцію»,

беручи до уваги поточне соціально-економічне становище держави, серед головних чинників якого є:

• окупація значної території країни незаконними терористичними формуваннями, підтримуваними агресивною політикою країни-сусіда, спрямованою на порушення суверенітету, цілісності та стабільності в Україні;
• бойові дії на низці окупованих територій держави, результатом яких є суттєві людські втрати, руйнування об’єктів промисловості та інфраструктури, руйнація традиційних економічних зв’язків, різке зростання кількості вимушено переміщених осіб, які втратили житло, місце роботи та джерела для забезпечення життєвих потреб;
• хронічно високі показники тінізації економіки, корупції на різних рівнях в усіх сферах життєдіяльності держави, незаконне виведення з економіки України критично важливих обсягів фінансових ресурсів;
• багаторічний брак притоку в економіку країни інвестиційних ресурсів, фізичне та моральне старіння виробничої інфраструктури, низький рівень модернізації основних фондів на основі впровадження передових інноваційних технологій, домінування в структурі виробництва секторів нижчих технологічних укладів на фоні тривалої відсутності системних послідовних реформ в усіх сферах суспільного життя тощо;

в результаті чого на сьогоднішній день соціально-економічна ситуація в Україні характеризується як кризова,

а також, звертаючи особливу увагу на:

• падіння валового внутрішнього продукту держави за 2014 рік на 6,8%;
• тривале зниження показників діяльності реального сектору економіки, яке на сьогодні характеризується падінням промислового виробництва за перші 2 місяці 2015 року на 21,7%, будівництва – на 32%, обсягів роздрібної торгівлі – на 21,2%, оптової – на 17,3%, сільськогосподарського виробництва – на 4,7% (зарезультатами 3 місяців 2015 року), вантажних перевезень – на 23,4%;
• скорочення у січні-лютому 2015 року рівня реальної заробітної плати на 17,7%, у порівнянні із відповідним періодом попереднього року;
• зростання заборгованості із виплати заробітної плати, яка станом на 01.03.2015 року склала близько 1,6 млрд. грн. тощо;

результатом чого є загальне уповільнення темпів соціально-економічного розвитку та критичне падіння рівня доходів населення,

підтверджуючи спільну відповідальність соціальних партнерів за реалізацію реформ у державі, Національна тристороння соціально-економічна радаВИРІШИЛА:

1. У сфері виробництва, відновлення інфраструктури та реального сектору економіки.
   • Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
     • Дотримуватись принципів соціального діалогу при розробці законопроектів під час реалізації розпорядження КМУ від 04.03.2015 року №213-р «Про затвердження плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна 2020» у 2015 році», зокрема у сферах здійснення державних закупівель, податкового, митного, трудового законодавства та соціального страхування.
     • Із залученням представників бізнесу та місцевих органів влади і самоврядування, доручити Мінекономрозвитку у стислі терміни сформувати консолідований вичерпний перелік інфраструктурних і виробничих проектів (зокрема, у транспортному, житлово-комунальному, енергетичному, промисловому секторі), на реалізацію яких, за сприяння всіх органів влади і самоврядування, будуть спрямовані бюджетні, публічні та приватні інвестиційні, інші фінансові ресурси, включивши до нього і ті проекти, які на даний час реалізуються в Україні.

Зауваження Мінфіну

Пропонуємо у пункті 1.1.2, яким передбачається використання бюджетних та публічних коштів, виключити слово «бюджетні», оскільки відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» визначення терміну «публічні кошти» передбачає включення до публічних коштів і коштів державного та місцевих бюджетів.

• Сформувати, за участі представників вітчизняного бізнесу, базу даних конкурентоспроможних товарів та послуг вітчизняного виробництва, які можуть бути спожиті в контексті реалізації проектів на території України, а також підлягають просуванню на зовнішні ринки із використанням діючих механізмів державної підтримки експорту і наявної мережі державних, бізнесових і громадських закордонних представництв України.
• Розробити, за участі соціальних партнерів, територіальних громад, та затвердити комплекс заходів з підтримки запровадження та реалізації проектів малого і середнього бізнесу, з метою мобілізації конкурентних переваг регіонів та у контексті створення нових робочих місць, зокрема, для професійної реабілітації вимушено переміщених осіб.
• Забезпечити активне залучення представників вітчизняного бізнесу, галузевих експертів допроцесу підготовки реального сектору економіки України до роботи в умовах європейських норм, правил і стандартів технічного регулювання виробництва та реалізації товарів і послуг.
• Активізувати роботу з формування та реалізації державної промислової політики та політики з розвитку реального сектору економіки під координацією відповідного віце-прем’єр-міністра України.

Пропозиції профспілок

• Протягом 2015 року розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо формування соціальних підходів до прозорого та справедливого здійснення державних закупівель (спираючись на Директиву 2014/24/EU, прийнятої Європарламентом 15 січня 2014 року).
• Здійснювати консультації з питань необхідності та процедури приватизації підприємств з уповноваженими представниками репрезентативних територіальних та галузевих об’єднань профспілок.

• Рекомендувати стороні роботодавців, профспілковій стороні:

1.2.1. Провести Форум «Роботодавці та профспілки України за відродження промисловості» з метою обговорення нагальних соціально-економічних проблем у виробничій сфері та формування пропозицій щодо шляхів їх вирішення.

2. У сфері грошово-кредитної та валютної політики:
   • Звернутись до Національного банку України, Кабінету Міністрів України з проханням:
     • Скасувати до кінця І півріччя 2015 року чинні обмеження термінів повернення та нормативів продажу валютної виручки, а також порядку здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо яких відсутня інформація про порушення чинного законодавства України у зазначеній сфері.
   • Рекомендувати Верховній Раді України, Національному банку України, Кабінету Міністрів України:
     • Залучити незалежних міжнародних аудиторів до процесу державного контролю за ефективністю оцінки ліквідності активів приватних банків, права на які набуває держава у наслідок дій із рефінансування приватних банківських установ. Запровадити механізм прозорого ринкового рефінансування банківської сфери за рахунок коштів держави (НБУ).

 

3. У сфері фіскальної та тарифної політики:
   • Рекомендувати Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України:
     • Протягом 6 місяців, із активним залученням соціальних партнерів та громадських інституцій, завершити податкову реформу в державі (на рівні прийняття законодавчих рішень, що вступлять в силу з 01.01.2016 року). Запровадити на період з 01.01.2016 до 01.01.2020 року на законодавчому рівні мораторій на внесення змін до податкового законодавства стосовно підвищення ставок, розширення об’єктів оподаткування та механізмів стягнення податків, за винятком тимчасових заходів на період непередбачуваних критичних подій в економічному та суспільно-політичному житті держави. Кабінету Міністрів України протягом 2016 року забезпечити проведення податкової реформи на рівні підзаконних, регуляторних та організаційно-розпорядчих актів, запровадивши загальний мораторій на їх зміну з 01.01.2017 до 01.01.2020 року.

Пропозиції профспілок:

• Провести широке публічне обговорення подальших шляхів реформування податкової системи України.

 

Зауваження Мінфіну.

В умовах значних фіскальних дисбалансів уряди усіх європейських країн змушені вдаватися до політики фіскальної консолідації – пошуку шляхів зростання надходжень до бюджету та зменшення державних видатків. В Україні необхідність проведення такої політики посилюється у зв’язку з війною та зумовленою нею необхідністю збільшення державних видатків на задоволення військових потреб, допомогу переселенцям і відбудову зруйнованої інфраструктури на Сході країни.

Безумовно, найбажанішими інструментами фіскальної консолідації є детінізація та зменшення корупційних платежів. Проте за певних умов (якщо заходи з детінізації не принесуть бажаних результатів – а спрогнозувати реакцію економічних агентів на такі заходи вкрай важко) уряд може бути змушений підвищити ставки окремих податків і зборів або переглянути податкові пільги (їх скасування також підвищує податкове навантаження на тих платників, які раніше ними користувалися).

Довідково: як свідчить досвід країн з найвищим рівнем державного боргу – Греції, Іспанії та Італії, які змушені були вдаватися до значного скорочення державних видатків, у т.ч. на соціальні цілі, що викликало посилення протестних настроїв серед населення, яке вимагало перекласти частину тягаря економічних і фінансових проблем з населення на бізнес, з бідних на багатих, адекватною відповіддю на такі вимоги в ряді країн було запровадження податку на багатство, посилення диференціації ставок податку на доходи фізичних осіб (їх зменшення на осіб з низькими доходами і підвищення на осіб з високими доходами та/або підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів), а в деяких країнах – і на прибуток корпорацій, зокрема, на великі прибутки, підвищення ставок на окремі види капітальних доходів (як правило, пасивні) тощо. Не виключено, що в разі потреби заходи, спрямовані на зміни в розподілі податкового навантаження,  необхідно буде здійснити і в Україні.

Отже, за умов економічної і фінансової кризи, війни, зростання викликів і загроз, у т.ч. загрози соціальної нестабільності, запровадження мораторію на зміни податкового законодавства, у т.ч. підвищення ставок податків і зборів, унеможливить проведення Урядом регулюючої податкової політики – політики, що адекватно реагує на зміну соціально-економічної ситуації у країні.

До того ж, запровадження мораторію, зокрема на підвищення ставок податків і зборів суперечить зобов’язанням Уряду адаптувати податкове законодавство України до вимог Директив Ради ЄС, у т.ч. забезпечити поступове підвищення ставок акцизного податку.

• Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
  • Протягом 3 місяців, за погодженням із соціальними партнерами, розробити та затвердити графік та порядок погашення/реструктуризації простроченої бюджетної податкової заборгованості держави перед суб’єктами господарювання (передбачивши реальний механізм компенсації втрат за вимушене невикористання обігових коштів).

Не підтримується Мінфіном.

Відповідно до статті 200.17 Податкового кодексу джерелом сплати бюджетного відшкодування є доходи державного бюджету при цьому забороняється обмежувати виплату бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку.

У 2014 році було реструктуризовано 6 883 млн. грн. заборгованості з відшкодування ПДВ у облігації внутрішньої державної позики.

 

• Запровадити прозорий публічний механізм контролю за виконанням та корегуванням графіку погашення/реструктуризації простроченої бюджетної податкової заборгованості держави перед суб’єктами господарювання, з метою можливого залучення до його реалізації іноземних фінансових активів та інструментів.

Не підтримується Мінфіном.

Відповідно до підпункту 200.18.2ˡ пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу України Державна казначейська служба України та Державна фіскальна служба України здійснює щомісячне на власних офіційних сайтах оприлюднення інформації стосовно обсягів відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, на виконання зазначених норм Податкового кодексу України Міністерством фінансів України прийнято наказ від 08.10.2014 №1016, яким затверджено форму інформації про обсяги відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету та Порядок формування і оприлюднення податкової інформації, пов’язаної з відшкодуванням податку на додану вартість з державного бюджету.

Зазначеною формою, зокрема, передбаченообсягизалишківневідшкодованихсумподатку (на початок періоду і на кінець), новівимоги на відшкодування, обсягивідшкодованогоподатку, у тому числі в автоматичному режимітощо.

 

4. У сфері дерегуляції та реформи контрольно-наглядової політики.
   • Рекомендувати Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України:
     • В контексті проведення реформи з дерегуляції запровадити на законодавчому рівні заборону на встановлення на один і той самий вид господарської діяльності декількох видів дозвільних процедур (документів) держави. Кабінету Міністрів до кінця 2016 року запровадити механізм отримання єдиного дозволу на провадження господарської діяльності, що регулюється з боку держави, за винятком випадків коли діяльність відноситься до діяльності с підвищеним ризиком або у інших виключних випадках, передбачених законодавством. (Пропозиції МОЗ)
     • Шляхом внесення змін до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», інших пов’язаних законів, запровадити на законодавчому рівні необхідність затвердження положень про центральні органи виконавчої влади, що мають контрольно-наглядові та дозвільні функції виключно законами України.
   • Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
     • До ухвалення відповідних законодавчих змін, провести ревізію положень про центральні органи виконавчої влади, виключивши контрольно-наглядові, дозвільні, регуляторні функції та функції з надання адміністративних послуг з положень про міністерства, передавши їх для реалізації у відповідні служби, агентства та інспекції. МОЗ пропонує зробити виключення для систем контролю якості медичної допомоги.

5. У сфері зайнятості та трудових відносин.
   • Звернутись до Верховної Ради України:
     • З проханням прискорити розгляд та прийняття в цілому проекту Трудового кодексу України.

Пропозиція профспілок

• за участі СПО об’єднань профспілок з пропозицією подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України щодо поетапного підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) працівника І тарифного розряду ЄТС із системним зменшенням грошового розриву між цим показником та мінімальною заробітною платою з метою досягнення законодавчо гарантованого рівня.
• за участі СПО об’єднань профспілок та СПО роботодавців із законопроектом щодо ратифікації Україною статті 25 Європейської соціальної хартії (переглянутої) та розділу ІІІ Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця.
• За участі СПО об’єднань профспілок та СПО роботодавців із законопроектом про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо:

• встановлення чіткої квоти роботодавцям для працевлаштування молоді на перше робоче місце;
• визначення поняття «перше робоче місце»;
• узгодження з нормами КЗпП і Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» понять «молодий спеціаліст» і «молодий працівник», а також встановлення нижньої межі працездатного віку.
  • Рекомендувати сторонам соціального діалогу:
  • У місячний термін опрацювати проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати», підготовлений СПО об’єднань профспілок.
  • Вжити вичерпних заходів щодо якнайшвидшого погашення простроченої заборгованості із виплати заробітної плати.

6. У сфері соціального захисту населення.
   • Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
     • Підготувати та внести до Верховної Ради України протягом І півріччя 2016 року законодавчі пропозиції щодо запровадження нового механізму формування прожиткового мінімуму.
     • В контексті розробки нового механізму формування прожиткового мінімуму, спільно зі сторонами соціального діалогу актуалізувати оновлені набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних та демографічних груп населення.
     • Внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо підвищення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 липня 2015 року.

Пропозиція Мінфіну.

Пропонуємо даний пункт викласти у такій редакції:

«За результатами виконання Державного бюджету України у І півріччі 2015 року розглянути можливість щодо підвищення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати та їх фінансового забезпечення.».

 

Пропозиції профспілкової сторони.

• Фінансування Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки в частині надання соціальних гарантій для молоді, у тому числі – забезпечення житлом молодих сімей, які беруть участь у Державній програмі забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки.
• Передбачити у проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік зростання державних соціальних стандартів та гарантій з урахуванням інфляції 2014-2015 років.
• Забезпечити виконання своїх зобов’язань щодо:

— повернення заборгованості за попередні роки та своєчасної сплати підприємствам за роботи, виконані на замовлення держави;

— рівномірного перерахування протягом року та повернення заборгованих за попередні роки субвенцій підприємствам, що надають послуги пільговим категоріям населення.

6.1.7. Доручити Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, Мінфіну  спільно з СПО об’єднань профспілок та СПО роботодавців актуалізувати та затвердити оновлені набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних та демографічних груп населення для визначення прожиткового мінімум.

6.1.8.  Утворити міжвідомчу робочу групу для підготовки проекту Основних засад соціального розвитку України до 2020 року.

6.1.9. Підготувати спільно з СПО об’єднань профспілок та СПО роботодавців та внести на розгляд Верховної ради України проект закону щодо поетапної відміни показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» при визначенні права на надання та розмірів соціальної допомоги.

6.1.10. Доручити Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держстату, Мінмолодьспорт внести зміни до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України та Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 №486/202/524/455/3370 щодо врахування при обчисленні сукупного доходу для призначення всіх видів соціальної допомоги отриманої заробітної плати (доходу) та виплат, які передбачені системою оплати праці, без урахування загальнодержавних податків та внесків до державних страхових фондів.

• Спільно із СПО об’єднань профспілок та СПО роботодавців підготувати зміни до законів України щодо фінансування за рахунок коштів соціального страхування санаторно-курортного лікування застрахованих осіб, оздоровлення дітей, часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв, а також щодо:

• відновлення норм про щорічне (з 1 березня) підвищення пенсій та страхових виплат потерпілим на виробництві у зв’язку із зростанням середньої заробітної плати в Україні;
• повернення правлінням фондів соціального страхування, як їх вищим органам управління, повноважень щодо затвердження бюджетів фондів.

 

• Рекомендувати Міністерству соціальної політики України:
  • Опрацювати разом зі сторонами соціального діалогу та подати на розгляд КМУ проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення.
  • Прискорити розробку та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проектів актів, необхідних для запровадження Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (окрім питань загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (пропозиція МОЗ).
• Рекомендувати сторонам соціального діалогу:
  • Сприяти забезпеченню діяльності Фонду соціального страхування України.

Пропозиції профспілок:

• Делегувати своїх представників до складу робочої групи для підготовки проекту Основних засад соціального розвитку України до 2020 року.
• Протягом 2015 року розробити Методику розрахунку мінімальної заробітної плати на основі фактичного прожиткового мінімуму для працездатної особи (з урахуванням обов’язкових податків, зборів та внесків) з урахуванням сімейної складової.

 

7. У сфері соціального діалогу та підвищення взаємодії держави з інститутами громадянського суспільства.
   • Рекомендувати Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України:
     • У процесі проведення конституційної реформи закріпити у Основному Законі Держави принципи соціального діалогу та статус національної соціально-економічної ради, доручивши Голові Національної ради направити на розгляд Президента і відповідних робочих органів з питань конституційної реформи пропозиції, підготовлені робочими органами Національної ради.
     • Запровадити практику періодичного публічного звітування органів влади про результати розгляду пропозицій та рекомендацій Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

Пропозиції профспілок:

• Визначити Мінекономрозвитку Стороною для ведення колективних переговорів та укладення галузевих (міжгалузевих) угод у сфері торгівлі та промисловому секторі економіки та передбачити створення в структурі апарату Міністерства Департаменту промислової політики.

• Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
  • Активізувати діалог із соціальними партнерами, провести найближчим часом зустрічі і консультації для обговорення економічної ситуації та пошуку шляхів подолання кризи, розвитку економіки, залучення інвестицій.
• Рекомендувати сторонам соціального діалогу:
  • Забезпечити ефективне проведення переговорів за проектом Генеральної Угоди, з метою забезпечення підписання узгоджених положень документа у І півріччі 2015 року.
  • Забезпечити ведення соціального діалогу на всіх етапах розробки та ухвалення урядових та відомчих рішень, зокрема із використанням інструментів Національної та галузевих соціально-економічних рад.