30.10.2019 заступник Голови Федерації роботодавців ПЕК України Сергій Михайлович Чех виступив у студії телеканалу «НЬЮЗВАН».

Під час ефіру говорили про формулу «Роттердам+», про обґрунтованість включення до неї витрат на транспортування вугілля з нідерландських портів до України, про те, яким чином формула «Роттердам+» вплинула на український ринок вугілля, наскільки вона допомогла поліпшити ситуацію на вітчизняних державних шахтах, як відбилась на населенні, а також про перспективи вугільної галузі України та реалії нового ринку електричної енергії.

Зокрема, С.М.Чех наголосив, що включення до формули «Роттердам+» витрат на транспортування імпортного вугілля з найбільшого вугільного ринку в Атлантичному регіоні до території України є абсолютно обґрунтованим та відповідає загальноприйнятим ринковим стандартам з формування індикативної ціни на вугілля на певній вугільній біржі. Такий механізм розрахунку є також обґрунтованим з точки зору використання у подальшому прогнозованої індикативної ціни вугілля на оптовому ринку.

Крім того, ціна вугілля, визначена за формулою «Роттердам+», суттєво допомогла у ситуації на державних шахтах, оскільки дозволила значно зменшити обсяги субсидіювання шахт з державного бюджету на покриття витрат собівартості видобутого вугілля. Можна сказати навіть, що вона врятувала українську вугільну галузь, видобуток вугілля не був скорочений.

Не зважаючи на те, що вітчизняні вугільні родовища не є перспективними з точки зору розвитку і забезпечення, держава матиме в них потребу протягом ще декількох десятирічь, оскільки на вугільній енергетиці збудовано фундамент для розвитку інших джерел виробництва електричної енергії.

До того ж, формула «Роттердам+» до цього часу, хоча вже не діє, продовжує виконувати стримуючу функцію від зростання цін, тому що граничні ціни розраховані за підсумками роботи попередніх дев’яти місяців, коли ще закуповувалось вугілля за цією формулою. Тобто формула опосередковано продовжує впливати на ринок. На стримування зростання цін на енергоносії впливає також тенденція до зменшення цін на вугілля на світових ринках, що безпосередньо призводить до зменшення його ціни й в українській енергетиці.

Разом з тим, формула «Роттердам+» жодним чином не вплинула на розміри тарифів для населення, оскільки вона застосовувалась лише для визначення тарифів на електричну енергію для юридичних осіб. Відповідно до методології, яку застосовував регулятор, тарифи для населення регулювались у інший спосіб, зокрема, використовувалась практика перехресного субсидіювання, що негативно позначалось на ринку в цілому. Нова модель ринку електричної енергії передбачає, зокрема, поступове встановлення тарифів для населення на ринковому рівні.

Говорячи про перспективи вугільної галузі України, С.М.Чех підкреслив, що остання не має перспектив з точки зору збільшення видобутку чи відкриття нових шахт. Проте ми маємо відпрацювати всі наявні запаси вугілля – в цьому має полягати розумна державна політика.

Наприкінці розмови С.М.Чех висловив думку, що сьогодні ринок електричної енергії звужений та спотворений — саме через спосіб виконання закону про новий ринок електроенергії.  Зокрема, Енергоатом та Укргідроенерго, виконуючи соціально значущі функції, продають електроенергію по фіксованим цінам не на загальному ринку, а певним отримувачам, що не відповідає ринковим принципам. Тобто ці компанії виведені з ринку, що не стимулює їх розвиток, модернізації тощо. Таким чином, реформа ринку електричної енергії наразі є ще далекою до завершення.

Детальніше: https://www.youtube.com/watch?v=61ItWawiMYM