Вчора Європейською Бізнес Асоціацією було проведено засідання круглого столу на тему:,,Ринок відновлювальної електроенергії» з запропонованими для обговорення питаннями:

-останні законодавчі ініціативи;

-пошук оптимального рішення.

ТЕЗИ ВИСТУПУ на засіданні круглого столу

 ,,ЕВА Expert Talk ,,Ринок відновлювальної електроенергії’’.

Розділ 1. Останні законодавчі ініціативи.

Якщо коротко – то останні ініціативи законодавців- продовження і посилення зусиль спрямованих на демонтаж реформ. Не працює ринок допоміжних послуг. Ринок спотворений виведенням за межі конкуренції  90%  е/енергії Енергоатома та 35%  е/енергії Укргідроенерго. Намір кроссубсидіюванням вирішити застарілі проблеми централізованого теплопостачання від ТЕЦ. Яскравим проявом того, що законодавці є прихильниками неринкових методів управління стало прийняття проекту закону  про встановлення ,,граничних цін’’ на всіх сегментах організованих ринків: на ринку на добу наперед; на внутрішньодобовому ринку;  продажу послуг з балансування та граничної ціни продажу допоміжних послуг. Замість дострокової відміни граничної ціни в нічній зоні, яка повністю себе дискредитувала і продовжує наносити шкоду, законодавці прагнуть назавжди закріпити шкідливу практику обмеження, а вірніше сказати – регулювання цін. Важко припустити, що законодавців влаштовує організація ринку на якому відсутні економічні стимули і який приречений на неминуче згортання виробництва.

Але головною новелою з останніх законодавчих ініціатив, на мою думку, є скасування гарантії на повний викуп електроенергії з ВДЕ для виробників, потужність яких більше за 150 Мвт.

По-перше: про наслідки таких змін, у разі якщо вони будуть прийнятими. Норма є  дискримінаційною і це може у разі оскарження завдати нашій країні не тільки репутаційних втрат, але й матеріальних збитків. Крім того скасування гарантій призведе до гальмування виробництва з ВДЕ, що в свою чергу погіршить паливний баланс країни. Мушу нагадати, що баланс первинного палива, з якого виробляється е/енергія є дефіцитним внаслідок нестачі вугілля вітчизняного видобутку і повної залежності від імпорту ядерного палива. Тобто це негативно вплине на рівень енергетичної безпеки.

По-друге: стиль, в якому проекти змін готувалися і приймалися. ВРУ попереднього скликання приймала, а потім відміняла дискримінаційний відносно СЕС домогосподарств закон. Зараз чомусь  завинили великі ВДЕ виробники. Чому саме великі, потужність яких більша за 150 Мвт? І сонячна і вітроенергетична станція потужністю 150Мвт складається десь з 50 генеруючих модулів. Технологічні особливості і великих і малих СЕС та ВЕС однакові і всім відомі. Приєднання всіх СЕС та ВЕС здійснено після виконання технічних умов, які в тому числі містять технічні вимоги щодо розвитку магістральних і розподільчих мереж, виконання яких мало забезпечити постійну, без перешкод і обмежень видачу потужності від кожного об’єкта виробництва з ВДЕ. ТУ виконані, тож про які обмеження чи відключення виробників з ВДЕ може йти мова? Хіба що, справді завинили!

Характерною рисою цієї законодавчої ініціативи є те, що вона була прийнята профільним комітетом ВРУ без обговорення в українському бізнес середовищі і без консультацій з Віденським офісом Енергетичного Співтовариства. Рішення вирогідно готувалося за логікою: від великих виробників з ВДЕ – велика шкода, тому їх можна відключати будь-коли і без відшкодування збитків. Чому оціночні судження можуть замінити висновки і рекомендації ,,Звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей’’? Чому розроблені за підсумками 2017 та 2018 років Звіти до сьогодні не розглянуті? І чи містять вони вимоги відключати великих виробників з ВДЕ для підтримання належного рівня операційної безпеки? І це єдиний спосіб? Чи най дешевший? І чи не є обов’язком оператора системи передачі здійснювати випереджаючий розвиток власних мереж задля сприяння розвитку альтернативної енергетики? Чому не поставлене питання про створення резерву потужності, в тому числі маневрової, як способу забезпечення гармонійного спів-існування і розвитку традиційної та відновлювальної енергетики? Питань багато, а відповідь одна – відключати! Обмеження будівництва, а тим більше обмеження виробництва ВДЕ станцій не може бути нашою відповіддю. ВДЕ це не тільки наш український вибір. Це цивілізаційний вибір і кон’юнктурні міркування не можуть стати йому на заваді.

Розділ 2. Пошук оптимального рішення.

Перш за все треба виконати всі передбачені ЗУ ,,Про ринок…’’ кроки, а саме:

-провести широку фахову дискусію по ,,Звіту з оцінки..’’

-на підставі висновків і рекомендацій, які мають бути затверджені Регулятором у складі ,,Звіту…’’ визначити ,,План першочергових заходів із забезпечення сталого розвитку ОЕС України’’.

Цей План має містити оцінку ефективності і термін реалізації тих проектів, які перебувають в стадії будівництва, або по яких розроблені технічні рішення. Це насамперед 4-й енергоблок Дністра та Канівська ГАЕС та забезпечення видачи потужності з цих електростанцій.

До кінця поточного року мають бути розроблені умови конкурсу з створення резерву потужності, в тому числі, у разі потреби, маневрової.

Прискорити розробку нормативної бази із забезпечення будівництва, експлуатації та правил роботи в ринку накопичувачів електроенергії, як індустріальних так і побутових.

Для зниження впливу вартості ,,зеленої енергії’’ на кінцеві тарифи потрібно врешті-решт започаткувати проведення ,,зелених аукціонів з укладанням договорів на 15-20 років. Зниження вже завтра тарифів на новозбудовані станції дозволить ,,м’яко’’ ввести ,,зелену енергетику’’ в ринкові умови, а галузі отримати кошти для реалізації вищеозначених заходів з розвитку ОЕС України.

Сергій Чех. 29 жовтня 2019 р. місто Київ.