Текст ГЕНЕРАЛЬНОЇ УГОДИ за результатами засідань 6 та 20 квітня 2015 року

ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА

про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні

 

Загальні положення

 

Генеральну угоду (далі — Угода) укладено відповідно до законів України «Про колективні договори і угоди», «Про соціальний діалог в Україні» між органами виконавчої влади, в особі Кабінету Міністрів України (далі — Сторона органів виконавчої влади), всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців в особі Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні (далі — Сторона роботодавців, додаток __) та всеукраїнськими об’єднаннями професійних спілок в особі Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (далі — профспілкова Сторона, додаток __), що надалі іменуються Сторонами.

Сторони керуватимуться принципами недопущення дискримінації у сфері трудових відносин за ознаками статі, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного, соціального походження, віку, стану здоров’я, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, а також за іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Сторони сприятимуть створенню умов для ведення переговорів з укладення колективних договорів і угод відповідно до законодавства.

З дня набрання чинності цієї Угоди втрачає чинність Генеральна угода про врегулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010–2012 роки.»

 

 

Розділ І

Підвищення конкурентоздатності національного виробника

та забезпечення зростання зайнятості

Сторони зобов’язались докладати спільних зусиль, спрямованих на:

 

2.(+п.7) Розвиток внутрішнього ринку, зниження імпортозалежності, підтримку вітчизняного виробництва, в першу чергу шляхом забезпечення прозорої податкової, тарифної та митної політики, забезпечення поліпшення умов роботи бізнесу при внесенні змін до митного та податкового законодавства.

  1. Впровадження механізмів державної підтримки експорту.
  2. Подолання технологічної відсталості та прискорення оновлення основних засобів з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств та створення сучасних робочих місць.
  3. Удосконалення системи технічного регулювання. Активізацію роботи у сфері стандартизації шляхом залучення представників Сторін до роботи в технічних комітетах та у робочих групах з розроблення технічних регламентів.
  4. Підвищення якості адміністрування податку на додану вартість і прозорості його відшкодування. Щороку проводити спільний моніторинг впливу змін податкового законодавства з питань адміністрування ПДВ на якість його адміністрування та при необхідності готувати проекти необхідних змін до законодавства.
  5. Підвищення прозорості роботи ДФС, зокрема, шляхом регулярного обміну інформацією із соціальними партнерами згідно чинного законодавства.
  6. Створення умов для легалізації трудових відносин та збільшення економічної активності населення, сталого скорочення нелегальної та тіньової зайнятості населення.
  7. Проведення консультацій з основних напрямів державної цінової і тарифної політики щодо:

— соціальних наслідків проведення реформ у сфері природних монополій та у житлово-комунальному господарстві;

— здійснення заходів щодо адресної підтримки окремих категорій громадян;

— мінімізації негативного впливу підвищення цін/тарифів на рівень життя населення та ефективність функціонування галузей;

— встановлення цін/тарифів на продукцію (послуги) суб’єктів природних монополій, підприємств житлово-комунального господарства та послуги зв’язку на економічно обґрунтованому рівні;

— вдосконалення існуючих механізмів регулювання цін на продукцію та послуги природних монополій на внутрішньому ринку;

— підготовки рішень національних комісій під час формування і провадження державної політики ціноутворення у сфері природних монополій для промислових споживачів та населення;

— визначення механізмів здійснення спільного контролю сторін за встановленням цін і тарифів на продукцію та послуги суб’єктів природних монополій;

— здійснення аналізу перехресного субсидування при формуванні тарифів на електричну і теплову енергію, транспортні послуги.

1.5. Здійснювати, за підтримки держави, заходи щодо відновлення виробництва та запобігання можливого банкрутства на підприємствах, які мають стратегічне значення для держави.

1.6. Надавати безоплатно профспілковим організаціям інформацію про стан виконання покупцями державного майна (концесіонерами) зобов’язань за договорами його купівлі-продажу (фіксованими умовами конкурсів), концесійних договорів стосовно забезпечення зайнятості, оплати праці, збереження соціальних об’єктів та з інших питань соціально-трудових відносин.

1.8. Залучати представників профспілок до проведення перевірки стану виконання умов договорів купівлі-продажу (концесії) державного майна, укладених у процесі приватизації (концесії), в частині виконання його покупцями (концесіонерами) зобов’язань щодо соціальної діяльності акціонерних товариств і до вжиття визначених законодавством заходів у разі виявлення порушень таких умов.

1.12. Включати представників профспілкових організацій до складу комісій з питань: приватизації, передачі у концесію, реструктуризації, реорганізації та ліквідації суб’єктів господарювання, передачі об’єктів соціально-культурного призначення з державної власності у комунальну.

1.13. Залучати представників профспілкових організацій підприємств до проведення консультацій щодо підготовки змін до договорів купівлі-продажу державного майна в частині соціального пакету зобов’язань.

1.18. Проводити консультації із Сторонами стосовно проектів основних прогнозних показників економічного та соціального розвитку України.

1.29. Розробити та запровадити концепцію підвищення престижності праці.

  1. Удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, професійного навчання працівників та професійної орієнтації населення, умов здійснення наставництва. Впровадження системи підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями.
  2. Під час засідань комітетів, робочих груп, інших робочих органів, створених Національною тристоронньою соціально-економічною радою, обговорювати, у разі потреби із залученням керівників центральних органів виконавчої влади, представників сторін соціального діалогу, найбільш актуальні проблемні питання діяльності бізнесу, проекти нормативно-правових актів з питань економічної, фінансової, митно-тарифної та регуляторної політики.
  3. Забезпечити дотримання процедури погодження із соціальними партнерами проектів нормативно-правових актів з питань економічної, митно-тарифної, соціальної політики.

Забезпечити здійснення головними розробниками проектів нормативно-правових актів аналізу їх впливу на інвестиційний клімат та ринок праці.

  1. 23.Щорічновизначати перелік проектів у пріоритетних галузях економіки, які одержуватимуть підтримку держави через інструменти державних гарантій, часткової компенсації кредитної ставки, надання пріоритету у рамках кредитних проектів міжнародних кредиторів.

1.36. Удосконалення механізму забезпечення першим робочим місцем молоді шляхом економічного стимулювання роботодавця, зокрема через надання роботодавцю компенсації зі сплати єдиного соціального внеску.

  1. Спільно звертатись до НБУ з питань:

скасування рішення про запровадження скорочених термінів повернення валютної виручки, а також щодо зменшення частки валютної виручки, яка підлягає обов’язковому продажу;

  1. Проводити спільний моніторинг платних послуг, які є умовою для отримання адміністративних послуг та у разі необхідності вживати заходи щодо скорочення їх кількості та оптимізації вартості.

 

Забезпечення зайнятості населення, збереження та розвитку трудового потенціалу

1.38. Залучати сторони соціального діалогу до розробки державних та галузевих стандартів освіти, кваліфікаційних характеристик, професійних стандартів.

1.31. Проводити підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на 5 років, а також проводити професійну перепідготовку та підвищувати кваліфікацію працівників у періоди їх неповної зайнятості та для працівників, які перебувають під загрозою вивільнення.

  1. Забезпечення участі сторін соціального діалогу у процесах розроблення прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку, обговоренні результатів реалізації програмних документів, у тому числі галузевих стратегій розвитку.
  2. Забезпечення своєчасного проведення консультацій Сторін Угоди на всіх стадіях бюджетного процесу, підвищення ефективності роботи постійно діючої тристоронньої робочої групи для проведення консультацій з бюджетних питань.

15+14+30+31+32. Подальшу дерегуляцію підприємницької діяльності шляхом скорочення документів дозвільного характеру, розширення застосування декларативного принципу, лібералізації процедур здійснення нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

  1. Удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, професійного навчання працівників та професійної орієнтації населення. Впровадження системи підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями.
  2. Удосконалення методологічних підходів до прогнозування потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці. Формування державного замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів з урахуванням потреб ринку праці.
  3. Розвиток національної системи кваліфікацій, у тому числі підтримка діяльності існуючих та заохочення створення нових галузевих рад, розвиток систем незалежного підтвердження кваліфікацій, розроблення професійних стандартів, утворення укрупнених (інтегрованих) професій та, у разі необхідності, внесення їх до Національного класифікатора України «Класифікатор професій» ДК 003:2010.
  4. Забезпечити погашення заборгованості держави перед бізнесом з відшкодування ПДВ і повернення передплат податку на прибуток.

24 позиції 83. Проведення сторонами моніторингу ситуації щодо ефективності зменшення єдиного соціального внеску та у разі необхідності внесення змін до законодавства про єдиний соціальний внесок.

  1. Сприяти внесенню до Верховної Ради України проекту Закону України «Про установу бізнес-омбудсмена».
  2. Здійснювати заходи щодо виявлення та руйнування тіньових схем ухилення від сплати податків і мінімізації податкових зобов’язань.
  3. Спільно звертатися до НБУз питань:

— сприяння активізації кредитування реального сектору економіки та заходів з підтримки банків, які здійснюють таке кредитування.

  1. Не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення мораторію на проведення перевірок органами влади проводити консультації, щодо доцільності продовження строків його дії та порядку його застосування.

 

Сторони рекомендують для включення до галузевих (міжгалузевих), територіальних угод та колективних договорів питання щодо:

  1. Умов залучення представників профспілкових організацій до роботи в органах управління суб’єктів господарювання.
  2. Умов запровадження суб’єктами господарювання програм та стандартів соціальної відповідальності бізнесу, створення галузевих та корпоративних фондів професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників.
  3. Визначення обсягів професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з вищою освітою та кваліфікованих робітників у навчальних закладах та безпосередньо у роботодавця та обсягів коштів на цю мету відповідно до потреб галузі, регіону, підприємства; запровадження дуальної форми підготовки у співпраці з навчальними закладами.
  4. Умов відновлення наставництва, удосконалення професійного навчання працівників безпосередньо на виробництві, запровадження системи підтвердження кваліфікації за робітничими професіями за результатами неформального навчання.
  5. Умов проведення професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, у періоди їх неповної зайнятості та для працівників, які перебувають під загрозою вивільнення.
  6. Створення галузевих та корпоративних фондів професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників і забезпечення їм державної підтримки.

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Оплата, умови, охорона праці та соціальний захист працюючих

 

З метою забезпечення справедливого розподілу результатів праці, реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати і її достатній рівень, задоволення потреб працівників на рівні вище за державні соціальні стандарти і соціальні гарантії, захисту споживчої вартості доходів працівників.

Виходячи з великої державної ваги і значення питань охорони праці та промислової безпеки для подальшого розвитку суспільного виробництва, потреби створення здорових і безпечних умов праці та реалізації в Україні кращих європейських і світових практик промислової безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Для забезпечення реалізації і захисту прав та інтересів трудящих та членів їх сімей у сфері соціального захисту та соціального страхування.

 

Сторони домовились:

 

В сфері оплати праці

2.2. Збільшити частку основної заробітної плати в структурі фонду оплати праці до кінця 2016 року до розміру не менше 62%, до кінця 2017 року – до розміру не менше 64%.

2.3¹ Розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери за повністю виконану норму робочого часу у нормальних умовах праці повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики за попередній місяць відповідно до законодавства (розглянути можливість щодо включення формули розрахунку розміру заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери як додатку до Генугоди).

Конкретний розмір мінімальних ставок (окладів) заробітної плати, міжпосадові, між розрядні співвідношення встановлюються в галузевих угодах і колективних договорах.

2.4. Установити перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер (крім бюджетної сфери), для встановлення у галузевих, територіальних  угодах та колективних договорах згідно із додатком __.

2.5. Протягом дії цієї Угоди шляхом підвищення заробітної плати щороку зменшувати не менш ніж на 3 в. п. частку працівників, які отримують заробітну плату нижче за 2 мінімальні заробітні плати, та не менш ніж на 2 в. п. збільшувати частку працівників, які отримують заробітну плату вище, ніж 4 мінімальні заробітні плати.

2.6. Забезпечувати своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності.

Здійснювати постійний моніторинг за своєчасністю і повнотою виплати заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску. У разі виникнення загрози або фактів несвоєчасності або неповної виплати заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску вживати спільних оперативних заходів.

2.8. При формуванні проекту Державного бюджету на наступний рік проводити переговори щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати в строки та порядку, передбачені відповідним Регламентом (додаток __ до Угоди).

У разі коли розмір мінімальної заробітної плати протягом двох місяців поспіль становитиме менше 35 відсотків середньої заробітної плати в економіці ініціювати переговори щодо перегляду в установленому порядку розміру мінімальної заробітної плати.

2.12. Не допускати без проведення попередніх консультацій (переговорів) із сторонами соціального діалогу відповідно до Регламенту (додаток __) ініціювання переглядунорм Законів України, постанов Кабінету Міністрів України в сторону зменшення розмірів доплат, надбавок, винагород, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

2.18. Опрацювати протягом І півріччя 2016 року можливість зменшення розміру оподаткування заробітної плати.

2.20. Протягом І півріччя 2016 року розробити та узгодити Методику розрахунку розміру мінімальної заробітної плати.

2.22. Протягом І півріччя 2016 року розробити та подати до Верховної Ради України законопроекти щодо:

2.22.2. захисту заробітної плати відповідно до розділу ІІІ Конвенції №173 Міжнародної організації праці про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця шляхом створення інституту гарантування таких виплат.

2.23. Проводити постійний моніторинг та регулярно, але не рідше ніж один раз на півріччя, обмінюватися інформацією (розглядати за участю відповідних сторін на відповідних рівнях)про стан дотримання положень цієї Угоди у сфері оплати праці та здійснювані заходи за фактами виявлених порушень.

2.23¹. Вживати системних заходів для формування негативного ставлення у суспільстві до несвоєчасної виплати та необліковуваної заробітної плати.

2.26. Постійно проводити аналіз і оцінку стану реалізації законодавства з питань оплати праці, вносити пропозиції щодо його удосконалення.

Інформувати Сторони про випадки порушення законодавства на окремихпідприємствах для вжиття необхідних заходів.

 

Сторони рекомендують для включення до галузевих (міжгалузевих), територіальних угод та колективних договорів питання щодо:

2.27. Норми щодо темпів зростання середньої заробітної плати.

2.28. Норми щодо мінімальних рівнів в оплаті праці у позабюджетній сфері.

2.29. Заходи, спрямовані на збільшення частки оплати праці в операційних витратах з реалізованої продукції, робіт, послуг.

2.30. Умови та порядок виплати додаткової компенсації у разі несвоєчасності або неповноти виплати заробітної плати небюджетної сфери.

2.31. Забезпечення нарахування компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та своєчасну виплату такої компенсації працівникам.

2.32. Забезпечення дотримання вимог частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України щодо врахування у першочерговому порядку потреби в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати під час затвердження відповідних бюджетів.

 

В сфері умов та охорони праці

4.1. Спільно опрацювати у 2015 році комплекс заходів щодо забезпечення легалізації трудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях з метою скорочення обсягів нелегальної праці та нелегальної зарплати.

4.2. Спільно підготувати і внести в І півріччі 2015 р. пропозиції Президенту України до «Національної стратегії у сфері прав людини» в частині гарантованого забезпечення та розширення трудових і соціально-економічних прав.

4.4. Спільно опрацювати до кінця 2015 року пропозиції щодо ратифікації наступних Конвенцій МОП:

– № 121 1964 року про допомогу у випадках виробничого травматизму;

– № 152 1979 року про техніку безпеки та гігієну праці на портових роботах;

– № 167 1988 року про безпеку та гігієну праці у будівництві;

– № 187 2006 року про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці;

4.4.1. Кабінет Міністрів України підготує для внесення Президентом України в 2015 році проект Закону України щодо ратифікації Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві;

4.5. До кінця 2015 року розробити узгоджену із соціальними партнерами Концепцію відновлення медицини праці в Україні та здійснення профілактичних заходів із запобігання професійним захворюванням і професійним отруєнням у працівників, зайнятих на виробництвах із шкідливими умовами праці.

 

4.7. Рекомендувати Фонду соціального страхування України щорічно передбачати у бюджеті Фонду кошти на:

4.7.1. проведення навчання представників роботодавців, профспілок, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування з питань охорони праці згідно поданих в установленому порядку заявок;

4.7.2. запровадження з 2015 року на національному каналі телевізійного проекту «Безпека праці та життєдіяльності».

4.9. Сприяти наданню роботодавцями на запит первинних профспілкових організацій інформації про здійснення на конкретних підприємствах, в установах, організаціях, заходів щодо:

4.9.1. належної організації соціально-побутового забезпечення працівників (організація гарячого харчування, робота санітарно-побутових приміщень);

4.9.2 .проведення згідно із законодавством медичних оглядів працівників та своєчасного і повного виконання рекомендацій заключного акта за результатами періодичного медичного огляду працівників;

4.9.3. своєчасного проведення атестації робочих місць та надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці.

4.12.Організувати спільну із сторонами соціального діалогу роботу, в тому числі на рівні галузевих та відповідних центральних органів виконавчої влади, щодо імплементації в національне законодавство норм Євросоюзу відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014-2017 роки, ратифікованих Конвенцій МОП та Європейської соціальної Хартії.

4.13. Надавати щорічно СПО профспілок та СПО роботодавців узагальнену інформацію про стан проведення атестації робочих місць за умовами праці та надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці у розрізі видів економічної діяльності, та періодичних профілактичних медичних оглядів працівників.

4.22. Створити протягом 2015-2016 років в центральних і місцевих органах виконавчої влади відповідно до Закону України «Про охорону праці», структурні підрозділи або визначити уповноважену особу з охорони праці та забезпечити їх належну роботу в рамках системи управління охороною праці на державному, галузевому і регіональному рівнях.

4.23. Опрацювати у 2015 році питання удосконалення державної статистичної звітності для об’єктивного спостереження за реальним станом умов та безпеки праці, виробничого травматизму, професійної захворюваності, їх соціально-економічних наслідків, видатків роботодавців на заходи поліпшення умов та безпеки праці.

4.25. Запровадити з 2016 року розміщення на офіційному сайті Держпраці зведеної інформації про суб’єктів господарської діяльності, які проводять навчання з питань охорони праці.

  1. Щорічно розглядати на урядовому рівні за участі сторін соціального діалогу стан виробничого травматизму і професійних захворювань в Україні.
  2. Впровадження системи управління охороною праці на підприємствах всіх форм власності, в тому числі управління ризикам.

 

Сторони рекомендують для включення до колективних договорів і угод питання щодо:

4.6.1. забезпечення здійснення права на охорону праці та соціальний захист працівників у повному обсязі відповідно до національного законодавства та міжнародних актів, ратифікованих Україною та передбачених Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;

4.6.2. забезпечення працівникам та представникам профспілок на підприємстві, в організації чи установі необхідного навчання з питань охорони праці;

4.6.3. організації своєчасного і кваліфікованого надання першої домедичної та невідкладної медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і аварій на виробництві, створення служб гігієни праці;

4.6.4. безперешкодного доступу до робочих місць представників відповідної профспілки для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю та про охорону праці, соціально-економічних прав працівників;

4.6.5. залучення Сторонами, при потребі, позаштатних технічних радників (експертів, фахівців) для кваліфікованого розгляду окремих аспектів безпеки і гігієни праці;

4.6.7. недопущення притягнення до відповідальності працівників внаслідок вчинених ними належним чином дій щодо захисту своїх прав з питань охорони праці, або працівників, які відмовились від виконання роботи чи залишили роботу і мали достатні підстави вважати, що вона становить безпосередню й серйозну небезпеку для їх життя чи здоров’я, життя та здоров’я інших людей.

  1. Спрямування коштів на охорону праці в обсязі не менше законодавчо встановленого мінімального рівня витрат на охорону праці та коштів, визначених відповідною угодою.
  2. Здійснення заходів, спрямованих на поліпшення умов праці та приведення їх у відповідність до вимог законодавства про охорону праці.
  3. Впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки з охорони праці, засобів механізації, автоматизації та роботизації ділянок виробництва з важкими та шкідливими умовами праці з метою зменшення негативної дії шкідливих факторів на працівників та попередження професійних захворювань.
  4. Запровадження скороченої тривалості робочого часу (із збереженням заробітної плати) для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда без зменшення оплати праці.
  5. Організації спільної профілактичної роботи сторін соціального діалогу для попередження виробничого травматизму і професійних захворювань.

 

 

В сфері соціального захисту працюючих

3.1.2.   Підготувати та подати на затвердження Уряду проект Стратегії подолання бідності – грудень 2015 року;

3.1.3., абз. 1   проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» стосовно нових підходів щодо методології визначення прожиткового мінімуму відповідно до конвенцій МОП– 2015 – 2016 роки;

3.1.4.   Законопроект щодо відновлення права громадськості на здійснення контролю за додержанням державної дисципліни цін у взаємодії з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до своїх повноважень реалізують державну політику у сфері ціноутворення (зміни до Закону України «Про ціни і ціноутворення») – до кінця 2015 року.

3.2.      Щорічно здійснювати обговорення результатів моніторингу та оцінки забезпечення гідної праці в Україні.

3.5.      Проводити реформування системи соціальних пільг та податкових пільг соціального спрямування  в рамках соціального діалогу з метою вироблення узгоджених рішень.

3.6.      Проводити консультації з метою зближення позиції сторін щодо змін законодавства з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування, структурних перетворень у фондах соціального страхування, розміру та розподілу єдиного соціального внеску, розмірів страхових виплат та надання послуг.

3.7.      Вживати заходи з удосконалення системи пенсійного забезпечення, порядку перерахунку, осучаснення та індексації пенсій, розвитку накопичувальної пенсійної системи, звільнення солідарної пенсійної системи від невластивих їй виплат.

3.8.      Удосконалити систему пільгового пенсійного забезпечення осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у т.ч. проведення та використання результатів атестації робочих місць за умовами праці, порядок фінансового покриття витрат на виплату цих пенсій тощо.

3.9.      Рекомендувати під час укладання галузевих, територіальних угод і колективних договорів включення до них зобов’язань щодо додаткового соціального захисту ветеранів праці та людей похилого віку, малозабезпечених та інших вразливих категорій осіб.

3.11.    З урахуванням результатів опрацювання науково-дослідних робіт „Підготовка до підписання Європейського кодексу соціального забезпечення” і „Підготовка до ратифікації 24 пунктів Європейської соціальної хартії (переглянутої), до яких Україна не приєдналася” вивчити питання можливості приєднання України до:

  • Європейського кодексу соціального забезпечення;
  • окремих пунктів Європейської соціальної хартії (переглянутої), до яких Україна не приєдналася при ратифікації;

Подати Президенту України законопроект щодо ратифікації Україною Конвенції про основні цілі та норми соціальної політики № 117 (МОП) для внесення до Верховної Ради України.

Підготувати законопроект для подання Президенту України щодо ратифікації Україною Конвенції Про мінімальні норми соціального забезпечення №102 (МОП)

3.15.    Підготувати за участю сторін соціального діалогу узгоджені законодавчі пропозиції щодо вдосконалення механізму індексації грошових доходів населення.

3.21.    Здійснювати упереджувальні заходи соціального захисту вразливих категорій громадян з метою мінімізації негативного впливу підвищення цін/тарифів на рівень життя населення.

3.23.    Забезпечувати інформаційну відкритість Пенсійного фонду України, розширити публікування прогнозних та аналітичних матеріалів, статистичні дані стосовно надходження коштів до Пенсійного фонду, кількості пенсіонерів (у т.ч. за видами одержуваних пенсій)  та середніх розмірів пенсій, одержувачів різних пенсійних виплат.

 

Кабінет Міністрів України зобов’язується:

3.16.    Надавати СПО об’єднань профспілок та СПО сторони роботодавців, які є Сторонами Угоди, інформацію про:

3.16.1. фактичну величину прожиткового мінімуму на одну особу на місяць та для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення (з урахуванням обов’язкових платежів), в цілому по Україні разом із відповідними розрахунками – щомісяця;

3.16.2. основні показники рівня життя населення та бідності у цілому по Україні та в розрізі регіонів – щокварталу;

3.16.3. стан розроблення та затвердження соціальних стандартів і нормативів – двічі на рік.

3.20     Опрацювати з урахуванням можливостей Пенсійного фонду України та державного бюджету питання щодо відновлення норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» стосовно щорічного перерахунку пенсій у зв’язку із зростанням середньої заробітної плати в минулому році та щодо поступового зменшення розриву у розмірах пенсій, призначених у різні роки.

3.22.    Центральні органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які є головними розробниками нормативно-правових актів з питань регулювання діючих тарифів для населення (на електроенергію, газ, послуги транспорту і зв’язку) приймають рішення після обговорення у відповідних постійно діючих тристоронніх дорадчих органах, утворених за участю представників СПО об’єднань профспілок та СПО сторони роботодавців, які є сторонами Угоди».

Проводити тристоронні консультації перед прийняттям Кабінетом Міністрів України рішень щодо субсидій за спожиті житлово-комунальні послуги для населення.

3.23, другий абзац    Опрацювати питання щодо збільшення представництва в складі правління Пенсійного фонду України від об’єднань профспілок та роботодавців.

 

 

В сфері гуманітарної, молодіжної політики та задоволення духовних потреб населення

3.25.    Вживати заходів щодо підвищення якості надання послуг з оздоровлення і відпочинку дітей, учнів і студентів із залученням всіх можливих джерел фінансування

3.27.    Передбачити включення до регіональних програм соціально-економічного розвитку питань щодо:

3.27.1. оздоровлення та відпочинку дітей, у тому числі збереження мережі та відновлення роботи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;

3.27.3. збільшення чисельності працевлаштування випускників на  перше робоче місце

3.27.4. виділення земельних ділянок для індивідуального будівництва і колективної забудови під МЖК

3.27.5. розвитку програм забезпечення молоді житлом;

3.27.6. розвитку фізичної культури і спорту та патріотичного виховання;

3.27.7. збереження та сприяння діяльності молодіжних центрів праці.

3.28.   Підвищувати престижність робітничих професій серед молоді, як фундаментальних в розвитку національної економіки України.

3.29.    Сприяти вирішенню питань забезпечення молоді житлом шляхом удосконалення діючого (чи розробки нового) механізмів щодо:

3.29.1. надання пільгових довготермінових кредитів;

3.29.2. участі в програмах молодіжного житлового будівництва,

3.29.3. забезпечення службовим житлом;

3.29.4. компенсації відсоткової ставки по іпотечним кредитам;

3.29.6. надання житла в оренду;

3.29.7. сплати підприємствами першого внеску за придбання квартири робітниками;

3.29.8 спрощення умов участі молоді у державній програмі Пільгового довготермінового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) і придбання (п.3.41)

3.30.    Проводити консультації щодо соціальних гарантій осіб, які навчаються, та молоді у частині рівня стипендіального забезпечення, оздоровлення, забезпечення житлом, працевлаштування та надання першого робочого місця, відновлення надання одноразової грошової допомоги випускникам вищих навчальних закладів, які працевлаштуються у сільській місцевості, та вносити узгоджені пропозиції.

  • Проводити щороку оздоровлення і відпочинок дітей із залученням додаткових джерел фінансування.

 

Кабінет Міністрів України зобов’язується:

3.42.    Провести консультації з приводу виконання положень Законів України «Про зайнятість населення», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» щодо реалізації права молоді на перше робоче місце, за результатами яких підготувати відповідні законодавчі пропозиції;

3.45.    Забезпечувати виконання Програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року;

3.48.    Розробити і затвердити:

3.48.2. Типове положення «Про студентський гуртожиток ВНЗ» замінити на «Типове положення «Про студентський та учнівський гуртожитки».

 

Кабінет Міністрів України та Сторона роботодавців зобов’язуються:

3.34.    Удосконалення профорієнтаційної роботи з молоддю, у тому числі з учнями, підвищення їх мотивації до трудової діяльності за професіями і спеціальностями, затребуваними на ринку праці.

 

 

Розділ ІІІ „Соціальний діалог”

 

З метою сприяння соціальній інтеграції суспільства, формуванню соціальної солідарності і відповідальності, збалансування інтересів сторін соціального діалогу для подальших прогресивних перетворень країни, досягнення результативності соціального діалогу,

Сторони домовилися:

  1. Здійснювати соціальний діалог з питань формування та реалізації державної соціально-економічної політики і трудових відносин у формах обміну інформацією, консультацій, переговорів, узгоджувальних нарад, робочих зустрічей тощо.
  2. У процесі розроблення законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної соціально-економічної політики і трудових відносин (далі – проекти актів) соціальний діалог здійснювати у порядку, визначеному в додатку _ до Угоди.
  3. Забезпечувати участь уповноважених представників профспілкової Сторони та Сторони роботодавців у засіданнях Кабінету Міністрів України та Урядових комітетів, надавати їм можливість представляти позицію Сторін при обговоренні і прийнятті рішень з питань формування та реалізації державної соціальної, економічної політики, регулювання трудових відносин.
  4. Здійснювати обмін інформацією про виявлені факти порушень конвенцій МОП, інших міжнародних договорів, учасником яких є Україна, та національного законодавства щодо забезпечення прав і гарантій діяльності профспілок, організацій роботодавців, їх об’єднань з метою вжиття заходів до їх усунення.
  5. Протягом першого року дії Угоди здійснити аналіз відповідності чинного законодавства положенням Конвенції МОП № 151 „Про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі” та вжити підготовчих заходів для її ратифікації.
  6. Проводити безоплатно обмін інформацією, документами і матеріалами, статистичними даними з питань, що визначені цією Угодою, для виконання взятих на себе зобов’язань та здійснення взаємного контролю.
  7. Надавати організаційну та методичну допомогу учасникам соціального діалогу на всіх рівнях з питань колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, укладення угод і колективних договорів та забезпечення їх виконання.
  8. Здійснювати систематичне висвітлення у засобах масової інформації домовленостей, досягнутих під час проведення консультацій і переговорів сторін соціального діалогу, та оприлюднення інформації про стан виконання взятих на себе зобов’язань.
  9. Здійснити аналіз національного законодавства та кращих європейських практик ведення соціального діалогу, за його результатами розробити узгоджені пропозиції про внесення змін та доповнень до чинного законодавства.
  10. Забезпечити безперервність роботи органів соціального діалогу, у т.ч. шляхом розроблення дієвого механізму оперативного формування складу сторін у таких органах.
  11. З метою підвищення культури ведення соціального діалогу, поширення європейських цінностей і принципів, впроваджувати в практику трудових та соціально-економічних відносин сучасні форми і методи соціального діалогу шляхом проведення навчання, семінарів, конференцій, „круглих столів”, тренінгів тощо.

 

Кабінет Міністрів України зобов’язується:

Забезпечити, у разі звернення репрезентативних всеукраїнських профспілок та їх об’єднань і/або репрезентативних об’єднань організацій роботодавців, утворення протягом двох місяців галузевих (міжгалузевих) тристоронній або двосторонніх соціально-економічних рад.

 

Рекомендації сторонам соціального діалогу на галузевому рівні:

Рекомендувати учасникам колективних переговорів з укладення галузевих (міжгалузевих), територіальних угод та колективних договорів застосовувати визначені цією Угодою засади ведення соціального діалогу та форми взаємодії сторін на відповідному рівні.

Рекомендувати сторонам галузевих (міжгалузевих) соціально-економічних рад у галузях економіки, де в тарифах, товарах (цінах) суб’єктів природних монополій здійснюється державне регулювання (встановлення) фондів оплати праці, залучати до роботи ради представників органу, що здійснює державне регулювання у відповідній галузі.

Рекомендувати сторонам галузевих (міжгалузевих) угод у галузях економіки, де в тарифах, товарах (цінах) суб’єктів природних монополій здійснюється державне регулювання (встановлення) фондів оплати праці, під час колективних переговорів з укладення угоди залучати представника органу, що здійснює державне регулювання у відповідній галузі.»

1.7. Рекомендувати залучати представників профспілкових організацій в порядку, визначеному законодавством та/або колективними договорами, до участі в роботі органів управління суб’єктів господарювання та за їх пропозицією – до розроблення і внесення змін до:

1.7.1) статутів підприємств у частині повноважень профспілок представляти інтереси працівників та захищати їх соціально-економічні, трудові права;

1.7.2) внутрішніх документів підприємств (правил трудового розпорядку, програм розвитку персоналу тощо);

1.7.3) фінансових планів у частині соціально-економічного розвитку державних підприємств, інших суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких понад 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, їх дочірніх підприємств;

1.7.4) порядку розподілу і використання частини прибутку, що залишається у розпорядженні державних підприємств, інших суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких понад 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, на соціально-економічний розвиток.

 

Заключні положення

Сторони домовились:

Забезпечити у межах своїх повноважень реалізацію Угоди відповідно до заходів щодо виконання її положень. Кожна із сторін не пізніше чотирьох місяців після підписання Угоди та проведення спільних консультацій затверджує зазначені заходи та надсилає іншим сторонам.

Опублікувати Угоду в газетах «Урядовий кур’єр», «Профспілкові вісті», інших засобах масової інформації та розмістити на офіційних веб-сайтах суб’єктів Сторін.

У місячний строк після підписання Угоди спільно розробити критерії оцінки виконання її положень.

Здійснювати в рамках своїх повноважень контроль за виконанням Угоди згідно з Регламентом здійснення контролю за виконанням Генеральної угоди (додаток __ до Угоди).

Підготувати узгоджені пропозиції щодо змін законодавства про колективні договори і угоди та про вирішення трудових спорів та сприяти їх прийняттю Верховною Радою України.

Рекомендувати сторонам соціального діалогу на галузевому і територіальному рівнях протягом трьох місяців після підписання Генеральної угоди привести у відповідність до її положень галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди.

Рекомендувати включати до галузевих (міжгалузевих), територіальних угод і колективних договорів питання щодо порядку вирішення трудових спорів.

 

Зміни та доповнення до Угоди вносяться за взаємною згодою Сторін після проведення колективних переговорів.

 

Угода підписана у трьох примірниках, які зберігаються у кожної зі Сторін Угоди і мають однакову юридичну силу.»


 

«додаток __ до Угоди

 

РЕГЛАМЕНТ

здійснення контролю за виконанням Генеральної угоди

 

Контроль за виконанням Генеральної угоди здійснюється Спільною робочою комісією Сторін, яка вела переговори щодо її укладення.

Засідання Спільної робочої комісії Сторін з підбиття підсумків виконання Генеральної угоди проводиться в обов’язковому порядку (за виключенням настання обставин непереборної сили) раз на півроку після прийняття Сторонами узгодженого рішення щодо дати і місця його проведення та порядку денного, але не пізніше 30 вересня за перше півріччя поточного року та 30 березня року наступного за звітним.

З метою визначення стану виконання зобов’язань (домовленостей) Сторін за підсумками роботи у відповідному звітному періоді застосовуються розроблені та узгоджені Сторонами критерії оцінки виконання положень Генеральної угоди.

Оцінювання стану виконання положень Генеральної угоди є обов’язковим.

З метою підготовки до засідання спільної робочої комісії Сторін з підбиття підсумків виконання Генеральної угоди утворюється спільна робоча група з представників Сторін, яка на основі інформацій Сторін здійснює підготовку матеріалів до розгляду („Перелік положень Генеральної угоди, оцінка виконання яких узгоджена сторонами”, „Перелік положень Генеральної угоди, в оцінці виконання яких є розбіжності”, а також, у разі потреби, пропозиції щодо додаткових заходів для реалізації положень, яким будь-якою зі Сторін надана негативна та часткова оцінка виконання)

Тиражування погоджених спільною робочою групою матеріалів до засідання здійснюється кожною зі Сторін самостійно.

Прийняття рішень щодо оцінки виконання положень Угоди здійснюється шляхом голосування кожною Стороною окремо. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 8 осіб від кожної сторони.

Рішення Спільної робочої комісії оформлюється протоколом, який підписується особами, що вели засідання.

Протоколи складаються в трьох примірниках – по одному кожній із Сторін.

Оцінка стану виконання положень Генеральної угоди, які за рішенням Спільної робочої комісії визнано такими, що виконані або виконані з порушенням терміну, може бути переглянута виключно за згодою Сторін.

До протоколу вносяться прийняті рішення щодо оцінки стану виконання положень Угоди.

З метою інформування громадськості про результати засідань кожна із Сторін оприлюднює відповідні матеріали у друкованих та/або електронних засобах масової інформації.

За результатами підбиття підсумків виконання Генеральної угоди кожна із Сторін визначається щодо забезпечення шляхів реалізації взятих зобов’язань та виконання рішень Спільної робочої комісії.

Кожна із Сторін має право звертатися до іншої Сторони (Сторін) із інформацією про виявлені нею порушення положень Угоди, ініціювати проведення консультацій щодо виконання положень Угоди. Зазначене подання є обов’язковим для розгляду Стороною, якій воно подане.

Сторона, яка отримала інформацію про виявлені факти порушень положень Угоди, повинна у мінімально можливий строк, але не більше 30 днів, поінформувати іншу Сторону про результати розгляду.

У разі необхідності до консультацій між Сторонами можуть залучатись незалежні експерти, фахівці.

За результатами консультацій кожною із Сторін може бути ініційоване скликання позачергового засідання Спільної робочої комісії Сторін Угоди з питань виконання положень Генеральної угоди.

Позачергове засідання проводиться в термін, що як правило не перевищує 15 календарних днів з дня його ініціювання.

Підготовка матеріалів до позачергового засідання Спільної робочої комісії здійснюється Стороною – ініціатором такого засідання.

У разі виникнення розбіжностей щодо оцінки стану виконання положень Генеральної угоди Сторони дотримуються принципів ведення соціального діалогу під час проведення консультацій, обміну інформацією тощо.

 

 

додаток _ до Угоди

ПОРЯДОК

здійснення соціального діалогу при розробленні проектів законів,

інших нормативно-правових актів

 

  1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, які є головними розробниками нормативно-правових актів, забезпечують проведення узгоджувальних процедур із профспілковою Стороною та Стороною роботодавців щодо проектів нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин відповідно до цього Порядку, Закону України «Про соціальний діалог в Україні», Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (із змінами), та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 (із змінами).
  2. Головний розробник проекту нормативно-правового акта з питань, визначених у пункті 1 цього Порядку, забезпечує представникам профспілкової Сторони та Сторони роботодавців:

— можливість ознайомлення з проектом нормативно-правового акта;

— розгляд пропозицій та зауважень до проекту нормативно-правового акта;

— включення представників сторони до складу робочої групи з розроблення проекту нормативно-правового акта (у разі її утворення).

У разі утворення робочої групи з розроблення проекту нормативно-правового акта (комісії, авторського колективу тощо) розробник інформує профспілкову Сторону і Сторону роботодавців про мету проекту з обґрунтуванням доцільності його прийняття та строків підготовки.

Профспілкова Сторона і Сторона роботодавців надають у зазначений розробником строк пропозиції стосовно своїх представників до складу робочої групи.

  1. Розробник надсилає проекти нормативно-правових актів із зазначенням строку подання пропозицій і зауважень до профспілкової Сторони і Сторони роботодавців (на паперовому та електронному носіях, у тому числі засобами факсимільного зв’язку).
  2. Проект акта законодавства, надісланий розробником профспілковій Стороні та Стороні роботодавців, розглядається протягом десяти робочих днів з дати отримання, а у виняткових випадках, відповідно до звернення розробника, у більш стислий строк, що не може бути меншим ніж 3 (три) робочі дні.
  3. Розробник проекту акта розглядає пропозиції та зауваження Сторін і, за наявності істотних розбіжностей у позиціях Сторін, вживає в межах компетенції заходи для їх врегулювання.»


 

Додаток до пункту 2.4 Угоди

 

ПЕРЕЛІК І РОЗМІРИ ДОПЛАТ ТА НАДБАВОК

до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер (крім бюджетної сфери), для встановлення у галузевих, територіальних  угодах та колективних договорах

 

Найменування доплат і надбавок Розміри доплат і надбавок
ДОПЛАТИ:  
За суміщення професій (посад) доплата одному працівнику не обмежується максимальним розміром і встановлюється в межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою і окладом суміщуваної посади працівника
За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт розмір доплати одному працівнику не обмежується і визначається наявністю економії за тарифними ставками і окладами, які могли
б виплачуватися за умови дотримання нормативної чисельності працівників
За виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника до 100 відсотків тарифної ставки (окладу, посадового окладу) відсутнього працівника
За роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці за роботу у важких і шкідливих умовах праці — 4,  8 і  12 відсотків тарифної ставки (окладу)

за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці — 16,  20 і  24 відсотки тарифної ставки (окладу)

За інтенсивність праці до 12  відсотків тарифної ставки (окладу)
На період освоєння нових норм трудових затрат підвищення відрядних розцінок до  20 відсотків

підвищення тарифних ставок до  10 відсотків

За керівництво бригадою (бригадиру, не звільненому від основної роботи) доплата диференціюється залежно від кількості робітників у бригаді (до  10, понад  10, понад  25 осіб) конкретний розмір доплати:
  визначається галузевими (регіональними) угодами залежно від розміру ставки розряду, присвоєного бригадиру

якщо чисельність ланки становить більше ніж п’ять осіб, ланковим встановлюється доплата в розмірі до  50 відсотків відповідної доплати бригадира

За роботу у вечірній час — з
18 до 22  години (при багатозмінному режимі роботи)
20  відсотків годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час
За роботу в нічний час 35  відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час
НАДБАВКИ:  
За високу професійну майстерність диференційовані надбавки до тарифних ставок (окладів) робітників:

III розряду — 12  відсотків

IV розряду — 16  відсотків

V розряду — 20  відсотків

VI і вищих розрядів — 24  відсотки тарифної ставки (окладу)

За класність водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів водіям:

2-го класу — 10  відсотків,

1-го класу — 25  відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований водієм час

За класність машиністам електровозів, тепловозів, електропоїздів, дизель-поїздів до 25  відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований машиністом час
За високі досягнення у праці до 50  відсотків посадового окладу
За виконання особливо важливої роботи на певний термін до 50  відсотків посадового окладу