22 жовтня 2020 р. відбулась прес-конференція на тему «Чи призведе скорочення терміну експлуатації вантажних вагонів до зростання витрат вантажовідправників і втрат економіки України?» за участю представників Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», асоціації «Укрцемент», Української зернової асоціації, Союзу хіміків України, Федерації роботодавців транспорту України та Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України.

Приводом для такого зібрання провідних асоціацій, що представляють підприємства практично усіх галузей промисловості, які користуються послугами «Укрзалізниці», стала публікація 08.10.2020 року Міністерством інфраструктури України проекту Наказу «Про затвердження Порядку встановлення заборони експлуатації вантажних вагонів на залізничному транспорті».

Зазначений наказ став результатом ініціативи низки вагонобудівних підприємств щодо скорочення в Україні вагонного парку шляхом заборони продовження терміну використання вагонів з строком експлуатації, що перевищує нормативний. Згідно з проектом Наказу, обмеження пропонується застосувати в тому числі і до напіввагонів — найбільш масового виду парку, в якому перевозиться практично увесь обсяг вугільної продукції. Зокрема, пропонується заборонити продовжувати термін експлуатації напіввагонів старше 33 років (1,5 нормативних терміни служби) з поступовим зменшенням граничного терміну служби з 33 років до 22 в період 2021-2029 років, окрім вагонів, для яких термін на даний момент вже продовжено.

Федерація роботодавців паливно-енергетичного сектору України відзначає значний рівень зношеності вагонного парку та підтримує ініціативу щодо його оновлення. Разом з тим Федерація погоджується з думкою колег – представників інших галузей економіки в тому, що є неприпустимим прискорене оновлення вагонного парку в інтересах окремих вагонобудівних підприємств. Оновлення має відбуватись природним шляхом — через поступове вибуття вагонів незадовільного технічного стану, зокрема старше 1,5-ного нормативного терміну служби або у випадку напіввагонів — 33 років.

Обмеження, що пропонуються по вагонам, ставлять під ризик стабільну роботу вугільних підприємств та частково енергосистеми. Також дефіцит вагонів, що виникне, та необхідність фінансування будівництва вагонів безумовно призведе до зростання вартості залучення вагонів під перевезення вугілля.  А це, в свою чергу, спричинить зростання цін на вагони як мінімум в 2 рази та відповідне підвищення вартості транспортування вугілля.

Крім того, зниження обсягів перевезень залізницею через нестачу парку, на нашу думку, призведе не тільки до зростання цін на вагони, а стимулюватиме зростання державно регульованих тарифів АТ «Укрзалізниця» для покриття її витрат на утримання залізничної інфраструктури в умовах скорочення доходів та збільшення інвестицій в оновлення вагонного парку. Це також підвищить собівартість вугільної продукції та погіршить її конкурентоспроможність на внутрішньому ринку в порівнянні  альтернативними видами палива.

Нещодавно Федерація звернулась до Прем’єр-міністра та Міністра інфраструктури з листом, в якому пропонує доопрацювати проект Наказу, а також віднайти альтернативні шляхи фінансування оновлення парку напіввагонів старше 33 років для зниження фінансового навантаження на підприємства паливно-енергетичного комплексу України зважаючи на складну економічну ситуацію в країні та безпрецедентну кризу в паливно-енергетичному секторі.

Зокрема, на думку експертів Федерації, компромісним вирішенням цього питання могло б стати:

1. Обмеження на продовження строку служби встановити тільки для універсальних напіввагонів, зерновозів та цистерн (3/4 парку вантажних вагонів) на рівні не нижче 1,5 нормативного терміну їх служби.

2. Утримання від запровадження обмеження для спеціалізованих вагонів (напіввагони для перевезення обкотишів, агломерату та коксу, т.зв. обкотишевози та коксовози), або встановити обмеження на рівні не менше 3х кратного терміну служби (45 років).

3. Обов’язкове утримання від обмеження використання вагонів з продовженим терміном служби, рішення по яким прийнято до введення обмеження термінів експлуатації — обмеження не повинні мати зворотну силу.

4. Для балансування тимчасових «пікових» сезонних та форс-мажорних потреб в вагонах – не забороняти використання іноземних вагонів у внутрішніх перевезеннях в режимі тимчасового ввезення.